1 І сталося після семи днів, вночі я мав сон.
2 І ось з моря здійнявся вітер, щоб розбурхати всі його хвилі.
3 І я побачив: ось сам чоловік летів з хмарами неба. І куди повертав своє обличчя, щоб подивитися, усе що під ним видно було, тремтіло.
4 І куди тільки виходив голос з його уст, горіли всі, які чули його голоси, подібно до того, як топиться віск, коли зачує вогонь.
5 І я побачив після цього: ось збиралося безліч людей, яким не було числа, із чотирьох вітрів неба, щоб воювати проти чоловіка, який вийшов з моря.
6 І я побачив: ось він самому собі викарбував велику гору і летів понад нею.
7 Я намагався побачити околицю чи місце, звідки викарбовано гору, та не зміг.
8 І після цього я побачив: ось усі, що зібралися до нього, щоб воювати проти нього, сильно боялися, однак наважувалися на бій.
9 І ось, коли він побачив нападаючу безліч, що підходила, то не підняв своєї руки і не тримав списа, ні якусь воєнну зброю. Я хіба тільки побачив,
10 як він видав зі своїх уст, наче ріку вогню, і зі своїх губ — дух вогню, і зі свого язика видавав грозові іскри. І це все було разом змішане, — ріка вогню, дух полум’я і сила бурі.
11 І воно впало на нападаючу безліч, яка була готова боротися, і спалило всіх, так що відразу нічого не було видно з незчисленної кількості, хіба що лишень порох попелу і запах диму. І я побачив, і жахнувся.
12 І після цього я побачив самого чоловіка, що сходив з гори і закликав до себе іншу, мирну безліч.
13 І приходили до нього обличчя багатьох людей, — деякі радісні, деякі смутні, деякі сковані, деякі приводили тих, що приносилися в жертву. І я пробудився від безлічі страху, і я благав Всевишнього, і сказав:
14 Ти від початку показав Твоєму рабові ці чуда, і Ти мене мав за гідного, щоб прийняти моє благання.
15 Тепер же покажи мені ще й пояснення цього сну.
16 Адже так, як вважаю в моєму чутті, горе тим, що остануться в ті дні, і набагато більше горя тим, що не залишаться.
17 Бо які не залишаться, будуть сумні,
18 розуміючи те, що покладене на останні дні, і їх не осягнуть. Але й ті, що оставлені,
19 задля цього їм горе, бо побачили великі небезпеки і численні потреби, як і показують ці сни.
20 Однак легше є через небезпеку до цих прийти, ніж минути, наче хмара віку, і не бачити те, що трапиться в останні часи.
І Він мені відповів, і сказав:
І Він мені відповів, і сказав:
21 Я скажу тобі пояснення видіння, але й відкрию тобі те, про що ти говорив.
22 Тому що ти говорив про цих, що залишилися, і про цих, які не залишилися, таким є пояснення:
23 той, хто приносить небезпеку в той час, він обереже тих, що впадуть у небезпеку, які мають діла і віру до Всесильного.
24 Отже, знай, що більш блаженні є ті, що залишилися, понад тих, що померли.
25 Адже таке пояснення видіння: як ти побачив чоловіка, що виходив із серця моря,
26 він той, кого Всевишній зберігає на багато часів, Який через Себе Самого вивільнить Своє створіння, і він розташує тих, що залишилися.
27 І як ти побачив, що з його уст виходив, наче дух, вогонь і буря,
28 і що не тримав ні списа, ні воєнної зброї, і нищить напад того великого числа, що прийшло воювати проти нього, то це пояснення таке:
29 ось приходять дні, коли Всевишній почне звільняти тих, що є на землі.
30 І надійде жах розуму на тих, що живуть на землі.
31 І одні проти одних задумають воювати, міста проти міст і місце проти місця, народ проти народу і царство проти царства.
32 І буде, коли це станеться і трапляться ознаки, які Я тобі раніше показав, то тоді об’явиться Мій Син, якого ти бачив, — муж, що піднімався.
33 І буде, коли всі народи почують його голос, і кожний залишить свою околицю і війну, яку мають один проти одного,
34 і збереться разом, як ти і бачив, незчисленна кількість тих, що хотіли прийти і воювати проти нього.
35 А він стане на верхів’ї гори Сіон.
36 А Сіон прийде і покажеться всім готовим і збудованим, як ти і бачив гору, викарбувану без рук.
37 Сам же Мій Син звинуватить ті народи, що прийшли, за їхні безбожності, — тих, що наблизилися до бурі, — і закине їм їхні погані думки і муки, якими почнуть мучитися,
38 що уподібнені до вогню, і вигубить їх без труднощів законом, що уподібнений до вогню.
39 А як ти бачив, що він збирав до себе інше мирне велике число,
40 то це є дев’ять племен, які були полонені зі своєї землі в дні царя Йосії, якого в полон попровадив Салманассар, цар ассирійців, і переселив їх за ріку, і вони були переселені в іншу землю.
41 Вони ж собі самі дали таку пораду, щоб залишити безліч народів і піти до дальшої околиці, туди, де ніколи ніхто з людського роду не мешкав,
42 щоби хоч там зберігати свої закони, які не зберігали у своїй країні.
43 А ввійшли вони через вузькі проходи ріки Євфрату.
44 Адже тоді Всевишній зробив їм знаки, і зупинив русла ріки, доки вони не пройдуть.
45 Бо крізь ту країну пролягала велика дорога, ходу одного року і половини, оскільки та країна називається Арзар.
46 Тоді вони там замешкали, — аж до останнього часу, а тепер знову почали приходити.
47 Знову Всевишній зупинить русла ріки, щоб могли пройти, через це ти побачив безліч, зібрану з миром.
48 Але ті, що залишились з твого народу, це ті, які знайдуться в Моїх святих границях.
49 Тож буде, коли він почне вигублювати безліч тих народів, що зібрані, то оборонить той народ, що залишився.
50 І тоді покаже їм дуже багато чудес.
51 І я сказав: Владико Господи, покажи мені це, через що я побачив мужа, що піднімався із серця моря. І Він мені сказав:
52 Як цього ніхто не може ані дослідити, ані знати, — те, що є в глибині моря, — так не зможе ніхто на землі бачити Мого Сина, або тих, що є з ним, хіба що підчас дня.
53 Це є поясненням сну, який ти бачив, і задля чого ти тут єдиний просвічений.
54 Адже ти залишив твоє і Моїм займався, і досліджував Мій закон.
55 Бо ти поклав своє життя для мудрості, і свій смисл ти назвав матір’ю.
56 І задля цього Я тобі це показав, винагорода перед Всевишнім. Адже буде, що після інших трьох днів, скажу тобі інші речі й викладу тобі тяжке й дивовижне.
57 І я пішов, і пройшов до поля, сильно прославляючи та хвалячи Всевишнього за чудеса, які чинив у часах,
58 і тому що керує часами і тим, що є вкладене в часах. І я там сидів три дні.
Третя книга Ездри, 13 глава