1 І сталося другої ночі, і я побачив сон, і ось з моря виходив орел, в якого було дванадцять оперених крил і три голови.
2 І я побачив: і ось він розпростирав свої крила по всій землі, і до нього дули всі вітри неба, і до нього збиралися хмари.
3 І я побачив: з його пер народжувалися протилежні пера, і вони були в малих і дрібних перах.
4 А його голови були спокійні, а середня голова була більша від інших голів, але й вона спочивала з ними.
5 І я побачив: ось орел літав у своєму пір’ї і панував над землею і над тими, що мешкали на ній.
6 І я побачив, як підвладне було йому все, що під небом, і ніхто йому не протистояв, жодне зі створінь, що на землі.
7 І я побачив: ось орел піднявся на своїх кігтях і видав голос своїми перами, кажучи:
8 Усі разом не бійтеся, спіть кожний у своєму місці та вважайте на час,
9 голови ж хай будуть збережені на кінець.
10 І я побачив: ось голос не виходив з його голів, але зсередини його тіла.
11 І я почислив його протилежні пера, і ось їх було вісім.
12 І я побачив: ось з правого боку постало одне перо і панувало по всій землі.
13 І сталося, коли володіло, і прийшов йому кінець, то зникло так, що пропало і його місце. І наступне постало, і володіло, і воно панувало багато часу.
14 І сталося, коли володіло, і приходив його кінець, то воно зникло так, як і попереднє.
15 І ось голос пролунав у ньому, кажучи:
16 Послухай, ти, що весь час тримав землю, сповісти це раніше, ніж почнеш зникати:
17 Ніхто після тебе не пануватиме твій час, але й половини його.
18 І піднялося третє перо, і тримало володіння, як і попередні, та зникло й те.
19 І так траплялося всім іншим: поодиноко тримати володіння і знову повністю зникати.
20 І я побачив: ось у часі виходили наступні пера, і вони з правого боку, щоб держали і вони володіння; і з них були ті, що тримали, але однак відразу зникали.
21 Бо й деякі з них підносилися, але не тримали володіння.
22 І після цього я побачив: ось не з’явилося дванадцять крил ні два крильця.
23 І нічого не залишилося на тілі орла, хіба що три голови, які спочивали, і шестеро крилець.
24 І я побачив: ось від шістьох крилець відділилися два і залишилися під головою, що з правого боку, бо чотири залишилися на своєму місці.
25 І я побачив: ось ці підкрильця думали себе поставити і тримати володіння.
26 І я побачив: ось одне піднялося, але відразу зникло.
27 І друге, і це швидше, ніж попереднє, зникло.
28 І я побачив: ось два, що залишилися, і вони самі думали панувати.
29 І коли вони про це думали, то ось одна з відпочиваючих голів, що була посередині, будилася, бо вона була більша від двох голів.
30 І я побачив, як прилучила дві голови до себе,
31 і ось повернулася голова із цими, що були з нею, і з’їла два крильця, що думали панувати.
32 А ця голова захопила всю землю і з великим пригнобленням заволоділа тими, що жили на ній, і тримала владу над усесвітом більше за всі крила, які були.
33 І після цього я побачив: ось раптово середня голова зникла, — вона так само, як і крила.
34 Залишилися ж дві голови, які так само отримали владу над землею і над тими, що жили на ній.
35 І я побачив: ось голова з правого боку пожерла ту, що з лівого.
36 І я почув голос, що говорив мені: Поглянь напроти себе і розмірковуй над тим, що бачиш!
37 І я побачив: ось, наче розбурханий лев, що з лісу реве, і я почув, як подав людський голос до орла і сказав, мовлячи:
38 Почуй ти, і говоритиму до тебе, і говорить до тебе Всевишній!
39 Хіба ти не той, який залишився із чотирьох звірів, яких поставив Я, щоб володіли Моїм віком, і щоб через них прийшов кінець Моїх часів?
40 І четвертий, приходячи, переміг усіх звірів, які пройшли, і володіння тримав над віком у великому трепеті, і весь світ — у дуже страшному пригнобленні, і жили стільки часів на світі з обманом.
41 І ти не судив землю правдою.
42 Адже ти турбував лагідних, і ти поранив спокійних, ти зненавидів тих, що говорять правду, і ти полюбив брехливих, і ти знищив оселі тих, що давали плід, і ти впокорив стіни тих, що тобі не робили шкоди.
43 І піднялася зарозумілість до Всевишнього, і твоя гордість — до Сильного.
44 І поглянув Всевишній на твої часи, і ось вони закінчилися, і його віки завершилися.
45 Тому, появляючись, не з’явишся ти, орле, і твої страшні крила, і твої препогані крильця, і твої погані голови, і твої дуже погані кігті, і все твоє марне тіло,
46 щоб уся земля відпочила і піднялася звільненою від твоєї сили і надіялася на суд і милосердя Того, Хто її створив.
Третя книга Ездри, 11 глава