1 Після цього, як царював Артаксеркс, цар персів, прийшов Ездра, син Сарея, сина Езрія, сина Хелкія, сина Салима,
2 сина Саддука, сина Ахітова, сина Амарія, сина Езія, сина Марерота, сина Зарая, сина Сауя, сина Вокка, сина Авісуя, сина Фінееса, сина Елеазара, сина Аарона, першого священика.
3 Цей Ездра прийшов із Вавилону як писар, бувши обізнаним із законом Мойсея, що даний Богом Ізраїля.
4 І цар дав йому славу, як він знайшов милість перед ним в усіх його навчаннях.
5 І прийшли з ним деякі із синів Ізраїля, священиків, левітів, священних співаків і придверників, і священних рабів до Єрусалима в сьомому році царювання Артаксеркса в п’ятому місяці, це сьомий рік царя.
6 Бо, вийшовши з Вавилону в день нового місяця, у першому місяці, то в день нового місяця в п’ятому місяці вони прийшли до Єрусалима, за даною їм доброю подорожжю від Господа.
7 Бо Ездра мав велике вміння, щоб нічого не залишити з того, що в Господньому законі, та із законів навчати весь Ізраїль, усі заповіді та суди.
8 Це — нижчеподаний відпис наказу царя Артаксеркса, письма, посланого священикові Ездрі, читцеві Господнього закону:
9 Цар Артаксеркс священикові Ездрі, читцеві Господнього закону: вітання!
10 Я, ласкаво судивши, наказав бажаючим з юдейського народу, тим, які хочуть зі священиків і левітів, і тих, що в нашому царстві, піти з тобою в Єрусалим.
11 Отже, ті, що бажають, хай підуть з тобою, як і вирішено мною та сімома друзями-радниками,
12 щоб відвідати тих, що в Юдеї і в Єрусалимі, згідно з тим, що є в законі Господньому,
13 і принести до Єрусалима дари Господеві Ізраїля, те, що обіцяв я і приятелі, і все золото та срібло, яке знайшлося у вавилонській країні, Господеві до Єрусалима з дарованим від народу для храму їхнього Господа, що в Єрусалимі,
14 щоб зібрати золото і срібло для биків, баранів, ягнят і це, що з ними піде,
15 щоб принести жертви на жертовнику їхнього Господа, що в Єрусалимі.
16 І все, що тільки з твоїми братами бажаєш чинити із золотом і сріблом, роби за бажанням твого Бога,
17 і священний посуд Господа, даний тобі на потреби храму твого Бога, що в Єрусалимі, поставиш перед твоїм Богом, що в Єрусалимі.
18 І інше, що тобі буде потрібне для храму твого Бога, придбаєш із царської скарбниці.
19 І я, цар Артаксеркс, наказав сторожеві скарбниці Сирії і Фінікії, щоб те, за чим пошле священик Ездра, читець закону Найвищого Бога, дбайливо було йому дане аж до ста талантів срібла,
20 так само до ста мірок пшениці, ста мірок вина і безліч солі.
21 Усе те нехай буде зроблене дбайливо за Божим законом для Найвищого Бога, щоб не було гніву на царстві царя і на синах.
22 І вам повідомляється, що для всіх священиків, левітів, священних співаків, придверників, священних слуг і купців цього храму не буде жодного податку, ні іншого тягаря, і щоб ніхто не мав влади щось їм накинути.
23 І ти, Ездро, за Божою мудрістю постав суддів і суддів, щоб судили в цілій Сирії і Фінікії всіх тих, що знають закон твого Бога. А тих, що не знають, навчиш!
24 І всі, які переступають і закон твого Бога, і царський закон, хай будуть належно покарані, чи це смертю, чи це карою, чи грошовою карою, чи вигнанням.
25 Благословенний єдиний Господь, Який дає це в серце царя, щоб прославити Його дім, що в Єрусалимі,
26 і вчинив мене шанованим перед царем, радниками, усіма приятелями і його вельможами.
27 І я став сильним за допомогою мого Господа Бога, і я зібрав мужів з Ізраїля, щоб пішли зі мною.
28 Ось це проводирі за їхніми батьківщинами і володіннями, що йшли зі мною з Вавилону в царювання царя Артаксеркса.
29 Із синів Фінееса — Ґасом, із синів Єтамара — Ґамил, із синів Давида — Аттус, син Сехенія.
30 Із синів Фороса — Захарія, і з ним сто п’ятдесят записаних мужів.
31 Із синів Фаатмоава — Еліаоній, син Зарея, і з ним двісті мужів.
32 Із синів Затоя — Сенехія, син Єзила, і з ним — триста мужів. Із синів Адіна — Вин-Йоната, і з ним — двісті п’ятдесят мужів.
33 Із синів Ілама — Єсія, син Ґотолія, і з ним сімдесят мужів.
34 Із синів Сафатія — Зарея, син Михаїла, і з ним — сімдесят мужів.
35 Із синів Йоава — Авадія, син Єзила, і з ним — двісті дванадцять мужів.
36 Із синів Ванія — Салімот, син Йосафія, і з ним — сто шістдесят мужів.
37 Із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним — двадцять вісім мужів.
38 Із синів Асґата — Іван, син Акатана, і з ним — сто десять мужів.
39 Із синів Адонікама — останні, ось це їхні імена: Еліфалат, Єуїл і Самея, і з ними — сімдесят мужів.
40 Із синів Ваґоя — Утій, син Істалкура, і з ним — сімдесят мужів.
41 І я їх зібрав до згаданої ріки Тера, і ми отаборилися там три дні, і я їх повчав.
42 І я там не знайшов нікого із синів священиків і з левітів.
43 Тож я послав до Елеазара, Ідуїла, Маасмана, Елнатана, Самея, Йоріва, Натана, Енната, Захарії і Месолама, володарів і знавців,
44 і я сказав їм піти до володаря Аддея, що на місці скарбниці,
45 заповівши їм сказати Аддею, його братам і тим, що на місці скарбниці, щоб послали нам тих, що є священиками в домі нашого Господа.
46 І вони привели нам із сильною рукою нашого Господа вчених мужів із синів Моолія, сина Левія, сина Ізраїля: Асевивія, його синів і братів, — вісімнадцять.
47 Асевія, Аннуна і Осея, брата із синів Ханунея та їхніх синів, — двадцять мужів.
48 А зі слуг священиків, яких дав Давид і володарі на працю левітам, — двісті двадцять слуг священиків. Подано список усіх імен.
49 І я там заповів піст юнакам перед нашим Господом,
50 щоби шукати в Нього добру путь для нас і для тих, що є з нами, для наших дітей і худоби.
51 Адже я посоромився просити для певності в царя піших і кінних, і супровід проти наших ворогів.
52 Бо ми сказали цареві, що сила нашого Господа буде з тими, хто шукає Його, у кожному виправлянні.
53 І ми знову помолилися до нашого Господа за це, і одержали милосердя.
54 І я відділив з володарів племен священиків дванадцять мужів, і Серевія та Ассамія, а з ними — десять мужів з їхніх братів.
55 І я їх поставив над золотом, сріблом і святим посудом дому нашого Господа, який дарував цар, його радники, вельможі та весь Ізраїль.
56 І, вставши, я їм передав шістсот п’ятдесят талантів срібла, сто талантів срібного посуду, сто талантів золота, двадцять позолоченого і дванадцять мідних посудин з добірної міді, що виблискує, як золотий посуд.
57 І я їм сказав: І ви є святими для Господа, і посуд святий, і золото, і срібло, обітоване Господеві, Господеві наших батьків.
58 Пильнуйте і стережіть, доки ви не передасте їх володарям племен священиків і левітів, і володарям батьківщин Ізраїля в Єрусалимі в складах дому нашого Господа.
59 І ті священики і левіти, що взяли золото, срібло і посуд, принесли це в Єрусалим, до храму Господнього.
60 І ми відійшли від ріки Тери у дванадцятий день першого місяця, і ввійшли ми до Єрусалима при сильній руці нашого Господа, що над нами, і Господь спас нас у дорозі від усякого ворога, і ми прийшли в Єрусалим.
61 І коли я прибув сюди, у третій день, то передано зважене золото і срібло в домі нашого Господа Мармотію, синові Урії, священикові,
62 і з ним був Елеазар, син Фінееса, і були з ними Йосавдос, син Ісуса, і Моет, син Саванна, левіти, усе було за числом і вагою, і записано всю їхню вагу в тій годині.
63 А ті, що прийшли з полону, принесли жертви Господеві, Богові Ізраїля: дванадцять биків за весь Ізраїль, дев’яносто шість баранів, сімдесят два ягняти, дванадцять козлів за спасіння. Усе в жертву Господеві.
64 І віддали накази царя царським економам і володарям Долини Сирії і Фінікії, і прославили народ і Господній храм.
65 А коли це закінчилося, то прийшли до мене володарі, кажучи:
66 Народ Ізраїля, володарі, священики і левіти не відділилися від чужого народу землі з-за їхньої нечистоти, від ханаанців, хеттійців, ферезейців, євусейців, моавійців, єгиптян й ідумейців.
67 Оскільки побралися з їхніми дочками, вони і їхні сини, і змішалося святе насіння із чужим народом землі, і вчащали володарі і вельможі в цьому беззаконню від початку діла.
68 І сталося, що як тільки я це почув, то роздер одяг і священний одяг, і рвав волосся з голови та бороди, і сів я, задуманий і смутний.
69 І зібралися до мене ті, які тоді були зрушені словом Господа Ізраїля, коли я плакав над беззаконням, і я сів смутним аж до вечірньої жертви.
70 І, вставши від посту, маючи роздертий одяг і священний одяг, схиливши коліна і простягнувши руки до Господа, я сказав:
71 Господи, я засоромлений, я застидався перед Твоїм обличчям.
72 Бо наші гріхи помножилися понад наші голови, а наші беззаконня піднялися аж до неба;
73 ще із часів наших батьків і аж до цього дня ми є у великому гріху.
74 І через гріхи наші і наших батьків ми були передані з нашими братами, з нашими царями і з нашими священиками царям землі на меч, полон і грабунок із соромом аж до цього дня.
75 І тепер ненадовго було над нами милосердя в Тебе, Господи, щоб залишити нам корінь та ім’я в місці Твого освячення,
76 і щоб відкрити світло нам у домі нашого Господа, щоб дати нам їжу в час нашого рабства.
77 І коли ми служили, ми не були покинені нашим Господом, але Він поставив нас у милості перед царями персів,
78 аби дати нам їжу, прославити наш храм і підняти спустошення Сіону, щоб дати нам основу в Юдеї та Єрусалимі.
79 Тепер же що скажемо, Господи, бо маючи це, ми переступили Твої приписи, які Ти дав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи:
80 Земля, до якої входите успадкувати, є земля опоганена поганню чужинців землі, і вони наповнили її їхньою нечистотою.
81 Тож тепер не віддаватимете їхніх дочок за ваших синів, а дочок ваших не даватимете їхнім синам.
82 Не шукатимете миритися в тому, що має до них відношення весь час, щоб, скріпившись, ви їли блага землі й успадкували вашим синам навіки.
83 І те, що трапляється нам, усе стається через наші злі діла і наші великі гріхи.
84 Адже Ти, Господи, облегшив наші гріхи і дав нам цей корінь. Ми знову повернулися, щоб переступити Твій закон, аби змішатися з нечистотою народів землі.
85 Не розгніваєшся на нас, щоб нас знищити, щоб не залишити корінь, насіння і наше ім’я.
86 Господи Ізраїля, Ти є праведним, бо ми залишилися коренем до сьогодні.
87 Ось тепер ми є перед Тобою в наших беззаконнях, бо не можемо ще стояти перед Тобою через це.
88 І коли Ездра визнавався, молячись, плачучи, лежачи на землі перед храмом, до нього зібралася з Єрусалима дуже велика юрба — чоловіки, жінки і молодь. Адже був великий плач серед натовпу.
89 І Єхонія, син Єїла із синів Ізраїля, подавши голос, сказав Ездрі: Ми згрішили проти Господа і побралися з жінками-чужинками з народів землі. Тепер же є надія Ізраїлеві.
90 У цьому нехай буде з нами клятва до Господа, щоб відкинути всіх наших жінок, що із чужинок, з їхніми дітьми, як суджено тобою, і тими, які слухаються Господнього закону.
91 Уставши, доверши, бо діло для тебе, і ми з тобою, щоб чинити із силою.
92 І Ездра, уставши, взяв клятву з володарів племен, священиків і левітів усього Ізраїля, щоб так чинити. І поклялися.
Друга книга Ездри, 8 глава