1 Це книга Божих приписів і закон, що є навіки. Усі, хто його дотримується, — на життя, а ті, що його покидають, вмирають.
2 Повернися, Якове, і схопися за неї, іди до сяйва перед її світлом!
3 Не дай іншому твоєї слави, ні те, що є для твого добра, чужому народові.
4 Ізраїлю, ми блаженні, бо нам знане те, що миле Богові!
5 О, мій народе, пам’ять Ізраїля! Будьте ви мужніми!
6 Ви були продані народам не на знищення, а тому що ви викликали гнів у Бога, ви були передані ворогам.
7 Адже ви обурили Того, Хто створив вас, приносячи ладан демонам, а не Богові.
8 Ви ж забули про вічного Бога, Який вас годував, і засмутили Єрусалим, який вас виховав.
9 Адже він побачив гнів, що найшов на вас від Бога, і сказав: Послухайте, сусіди Сіону [1] , Бог навів на мене великий плач,
10 бо я побачив полон моїх синів і дочок, який на них навів Вічний.
11 Адже я викормив їх з радістю, та я відіслав з плачем і риданням.
12 Хай ніхто не зрадіє мною, вдовицею і відпущеною багатьма. Я опустіла через гріхи моїх дітей, тому що вони відхилилися від Божого Закону,
13 і вони не пізнали Його заповідей, не пішли дорогами Божих заповідей і не пішли стежками напоумлення в Його праведності.
14 Хай прийдуть мешканці Сіону! Згадайте полон моїх синів і дочок, який Вічний на них навів.
15 Адже Він навів на них народ здалека, безсоромний та іншомовний народ, котрий не посоромився старця, не помилував юнака.
16 Вони відвели улюблених вдови і залишили її в запустінні одну, без дочок.
17 Як же я можу вам допомогти?
18 Адже Той, Хто наводить зло, визволить вас із руки ваших ворогів.
19 Ідіть, діти, ідіть, бо я залишилася самотньою.
20 Я зняла одяг миру, одягнулася в мішковину мого благання, я заволала до Вічного в моїх днях.
21 Будьте мужні, діти, кличте до Бога, і Він визволить вас з-під влади, з руки ворогів!
22 Бо я на Вічного поклала надію на ваше спасіння, і мені прийшла радість від Святого за милосердя, яке скоро прийде вам від нашого Вічного спасителя.
23 Адже я відіслала вас із плачем і риданням, а Бог віддасть мені вас з радістю і веселістю навіки.
24 Бо так, як мешканці Сіону тепер побачили наш полон, так швидко побачать наше спасіння, що від Бога, яке прийде на нас з великою славою і сяйвом Вічного.
25 Діти, будьте довготерпеливими за той гнів, що найшов на нас від Бога. Тебе переслідував ворог, тож швидко побачиш його знищення і наступиш на їхню шию.
26 Мої розпещені пішли скелястими дорогами, були забрані, як стадо, захоплене ворогами.
27 Мужайтеся, діти, і закличте до Бога, бо вам буде від Того, Хто наводить пам’ять.
28 Бо так, як був ваш розум, щоб заблукати від Бога, то, повернувшись, вдесятеро помножте, щоб Його шукати.
29 Адже Той, Хто наводить зло на вас, наведе на вас вічну радість після вашого спасіння.
30 Кріпись, Єрусалиме, тебе потішить Той, Хто тобі дав ім’я!
31 Нещасні ті, що вчинили тобі зло і радіють твоїм падінням,
32 нещасні міста, яким служили твої діти, нещасне те, яке прийняло твоїх синів.
33 Бо так, як воно зраділо твоїм падінням і зраділо твоїм упадком, так само засумує своїм спустошенням.
34 І заберу його радість численних людей, і його веселість буде на ридання.
35 Адже вогонь найде на нього від Вічного на довгі дні, і воно буде заселене демонами багато часу.
36 Поглянь на схід, Єрусалиме, і поглянь на радість, що приходить на тебе від Бога!
37 Ось приходять твої сини, яких ти відіслав, надходять зібрані зі сходу аж до заходу, — за словом Святого, — радіючи Божою славою.
Книга пророка Варуха, 4 глава