1 І Господь поставив Своє слово, яке сказав проти нас і проти наших суддів, що судили Ізраїль, проти наших царів, проти наших володарів і проти людини Ізраїля і Юди.
2 Під усім небом не було зроблено так, як Він зробив у Єрусалимі за записаним у законі Мойсея,
3 щоб ми їли людські тіла — свого сина, і людина — тіло своєї дочки.
4 І зробив їх підлеглими всім царствам, що довкола нас, на зневагу і на запустіння в усіх народах, що довкола нас, куди їх розсіяв туди Господь.
5 І вони були знизу, а не наверху, бо ми згрішили проти нашого Господа Бога, щоб не слухатися Його голосу.
6 Господеві, Богові нашому, праведність, а нам і нашим батькам — сором облич до цього дня.
7 Те, що Господь виказав проти нас, усе це зло прийшло на нас.
8 І ми не молилися до обличчя Господа, щоб кожний відвернувся від задумів свого злого серця.
9 І Господь чував над лихоліттями, і Господь навів на нас зло, бо Господь праведний в усіх Своїх ділах, які нам заповів.
10 А ми не послухалися Його голосу, щоб ходити за Господніми приписами, які Він дав перед нашим обличчям.
11 І тепер, Господи, Боже Ізраїля, Який вивів Свій народ з єгипетської землі сильною рукою, ознаками, чудами, великою силою і високим плечем, і зробив Собі Ім’я до цього дня,
12 ми згрішили, ми були безбожні, ми неправедно чинили, Господи, Боже наш, з усіма Твоїми заповідями.
13 Нехай відвернеться від нас Твій гнів, бо ми залишилися нечисленними в народах, куди Ти нас туди розсіяв.
14 Господи, вислухай нашу молитву і наше благання, і визволи нас задля Тебе, і дай нам милість перед обличчям тих, що нас виселили,
15 щоб уся земля пізнала, що ти — Господь, Бог наш, бо на Ізраїля і на його рід прикликано Твоє Ім’я.
16 Господи, поглянь із Твого святого дому і зваж на нас! Господи, прихили Твоє вухо і почуй!
17 Відкрий Твої очі й поглянь, бо не мертві в аді, в яких забрано їхній дух з їхнього лона, віддаватимуть славу і оправдання Господеві,
18 але дуже засмучена душа, що ходить схиленою і слабкою, і очі, що зникають, і душа, що голодує, віддаватимуть Тобі славу і праведність, Господи!
19 Бо не на праведні вчинки наших батьків і наших царів ми кладемо наше милосердя перед Твоїм обличчям, Господи, Боже наш!
20 Адже Ти навів Твій гнів і Твою лють на нас, як Ти і сказав рукою Твоїх рабів-пророків, кажучи:
21 Так сказав Господь: Схиліть ваші спини, служіть цареві Вавилону і сидіть на землі, яку Я дав вашим батькам!
22 А якщо не послухаєте голосу Господа, щоб служити цареві Вавилону,
23 Я зроблю, щоб опустіли з міст Юди і поза Єрусалимом голос радості і голос веселості, голос молодого і голос молодої, і вся земля буде запустілою від тих, що живуть.
24 Та ми не послухалися Твого голосу, щоб служити цареві Вавилону, і Ти поставив Твої слова, які Ти сказав рукою Твоїх рабів-пророків, щоб вивести кості наших царів і кості наших батьків з їхнього місця,
25 і ось вони викинені на спеку дня і холод ночі, і померли в жахливій біді, у голоді та від меча, і в засланні.
26 І ти поставив пустим дім, де прикликано Твоє Ім’я на ньому, до цього дня, через зло дому Ізраїля і дому Юди.
27 Ти зробив з нами, Господи, Боже наш, за всією Твоєю добротою і за всім Твоїм великим милосердям,
28 як Ти і сказав рукою Твого раба Мойсея в день, коли Ти йому заповів написати Твій закон перед синами Ізраїля, кажучи:
29 Якщо не послухаєтеся Мого голосу, то ця велика численна кількість обернеться в мале між народами, куди Я їх туди розсію.
30 Адже Я пізнав, що Мене не послухаються, бо це народ твердошийний. Та вони повернуться до їхнього серця в землі їхнього відселення,
31 і пізнають, що Я — їхній Господь Бог. І Я дам їм серце і вуха, які чують,
32 і вони Мене прославлятимуть у землі їхнього виселення, згадають Моє Ім’я
33 і відвернуться від їхнього твердого плеча та від їхніх злих діл, бо згадають дорогу їхніх батьків, які грішили перед Господом.
34 Я поверну їх у землю, про яку Я поклявся їхнім батькам Авраамові, Ісаакові та Якову, і вони заволодіють нею. І помножу їх, і не зменшуватимуться.
35 І встановлю з ними вічний завіт, щоб Я був їм за Бога, і вони будуть Мені народом. І більше не проганятиму Мій народ Ізраїля із землі, яку Я їм дав.
Книга пророка Варуха, 2 глава