1 І як нечестивець довідався про це, то так розгнівався, що не лише почав лютитися на тих, що в Олександрії, але й тяжко протистояв тим, що в країні, і наказав, поспішивши, зібрати всіх разом і найбільш злобним способом позбавити життя.
2 А як це діялося, погана чутка поширювалася проти роду людьми, що задумували чинити зло, подаючи як зачіпку звинувачення, наче вони не дають зберігати закони.
3 А юдеї зберігали до царя добрий розум і вірність,
4 шануючи Бога і проживаючи за Його законом відділення, чинили в тому, що стосувалося їжі, через що декому видавалися поганими.
5 А доброю поведінкою праведних, усім людям прикрашуючи життя, вони були добрими.
6 Тож чужинці зовсім не рахувалися з доброю поведінкою народу, про яку всі говорили,
7 а розповідали про різницю в поклонінні та їжі, кажучи, що люди не є вірні ні цареві, ні війську, а є погані й дуже протидіють владі. І так накидали вину.
8 А греки, нічим не ображені, бачачи в місті неочікуване заворушення стосовно людей, і як раптово сталося збіговисько, не могли допомогти, бо був стан тиранії, а потішали, і їм було тяжким, та вважали, що це мине.
9 Адже так не знехтує таким збором Той, Хто все знає.
10 А також і деякі сусіди, друзі й купці, потай з деякими зустрівшись, запевнили, що захистять і чинитимуть усе можливе, щоб оборонити.
11 Тож він, пишаючись тим, що йому пощастило, і не думаючи про силу великого Бога, а думаючи завжди залишатися при тому ж рішенні, написав проти них це послання:
12 Цар Птоломей Філопатор тим вождям і воякам, що в Єгипті та по місцях, радіти і бути здоровим!
13 І я сам здоровий, як і наші діла.
14 Про ту війну, що була нам в Азії, про яку і ви знаєте, яка була доведена до кінця згідно зі словом за впевненою допомогою богів,
15 ми її провели не силою списа, а лагідністю і великою любов’ю до людей, щоб подбати про ті народи, які живуть у Долині Сирії і Фінікії, аби добре вчинити і з приємністю.
16 І тим храмам, що по містах, вділяючи численні дари, ми пішли і до Єрусалима, ідучи вшанувати храм злочинців і тих, що ніколи не відступають від безумності.
17 Вони ж, на слово прийнявши наш прихід, а на ділі з обманом, коли ми забажали ввійти в їхній храм і вшанувати надзвичайними і прегарними дарами,
18 то вони, керуючись дуже застарілими нерозумними поняттями, заборонили нам увійти, та ми не скористалися нашою владою, через яку маємо любов до всіх людей.
19 І явною вони зробили їхню ворожнечу до нас, коли вони, одинокі з народів, протиставлятимуться царям і їхнім добродіям, не бажають терпіти нічого законного.
20 А ми, оточені їхньою безумністю і з перемогою повертаючись, і в Єгипті всі народи чоловіколюбно зустрівши, ми вчинили так, як і належалося.
21 А в цих справах до їхнього роду ми не виказали жодної злопам’ятності, через союз і з простотою їм ввірених від початку безліч діл, відважившись внести зміни, ми забажали й удостоїти їх олександрійського громадянства, і зробити співучасниками вічного священства.
22 Вони ж, сприйнявши протилежне, і з властивою їм злобою, відкинувши добро і постійно схиляючись до поганого,
23 не лише відмовилися від дорогоцінного громадянства, але й гидують словом і мовчанням тих нечисленних з них, які щиро до нас пристають, завжди вважаючи безславною поведінкою, що ми швидко повернемо назад справи.
24 Тому ми добре переконані доказами, що вони в усьому нам противляться і, наперед думаючи, щоб, якщо часом колись раптово постане в нас замішання, ці язичники не зрадили, і ми не мали варварських ворогів.
25 Ми наказали, щоб коли тільки прийде цей лист, відразу тих, що живуть, з жінками і дітьми з побиттями і зневаженнями відіслати до нас у залізних кайданах, повністю замкненими на пагубну безславну смерть, яка належиться ворогам.
26 Бо коли вони разом будуть покарані, вважаємо, що на подальший час ми повністю закладемо діла на спокійній і дуже добрій основі.
27 А хто лиш переховуватиме когось з юдеїв — від старого до немовляти і до тих, що ссуть, буде катований лютими муками з усім домом.
28 А хто забажає видати, то, крім того, що він одержить маєток того, що підпав під кару, ще й із царського срібла одержить дві тисячі драхм, і свободою буде увінчаний.
29 А кожне місце, де взагалі знайдеться, що юдей переховується, нехай буде пусткою і спаленим, і для всякого смертного єства нехай стане повністю непридатним на вічний час!
30 І лист був написаний у такому вигляді.
Третя книга Макавеїв, 3 глава