1 Після цього я побачив чотирьох ангелів, які стояли на чотирьох кутах землі. І вони тримали чотири вітри землі, щоб не дув вітер ні на землю, ні на море, ні на жодне дерево.
2 І я побачив іншого ангела, котрий підіймався від сходу сонця і мав печать Живого Бога. Він звернувся гучним голосом до чотирьох ангелів, яким було дано шкодити землі й морю,
3 промовляючи: Не завдавайте шкоди ні землі, ні морю, ні дереву, доки не відмітимо печаттю рабів нашого Бога на їхніх чолах!
4 І почув я число відмічених — сто сорок чотири тисячі позначених печаттю — від усіх племен синів Ізраїля.
5 З племені Юди — дванадцять тисяч відмічених печаттю, з племені Рувима — дванадцять тисяч, з племені Ґада — дванадцять тисяч,
6 з племені Асира — дванадцять тисяч, з племені Нефталима — дванадцять тисяч, з племені Манасії — дванадцять тисяч,
7 з племені Симеона — дванадцять тисяч, з племені Левія — дванадцять тисяч, з племені Іссахара — дванадцять тисяч,
8 з племені Завулона — дванадцять тисяч, з племені Йосифа — дванадцять тисяч, з племені Веніамина — дванадцять тисяч, відмічених печаттю.
9 Після цього я поглянув — і ось величезний натовп, якого злічити ніхто не міг, з кожного народу, покоління, народності й племені. Вони стояли, зодягнені в білий одяг, перед престолом і перед Агнцем, і пальмове віття було в їхніх руках;
10 і вони кликали гучним голосом, промовляючи: Спасіння нашому Богові, Який сидить на престолі, і Агнцеві!
11 А всі ангели стояли довкола престолу, старців і чотирьох живих істот. Вони впали долілиць перед престолом і поклонилися Богові,
12 кажучи: Амінь! Благословення, слава, мудрість, хвала, честь, сила і могутність нашому Богові навіки-віків! Амінь!
13 А один зі старців у відповідь запитав мене: Ті, які зодягнені в білий одяг, — хто вони й звідки прийшли?
14 І сказав я йому: Мій пане, ти знаєш! А він сказав мені: Це ті, котрі прийшли з великої скорботи й випрали свій одяг, і вибілили його в крові Агнця.
15 Тому вони перебувають перед Божим престолом і служать Йому вдень і вночі в Його храмі. А Той, Хто сидить на престолі, буде жити з ними.
16 Вони не будуть більше голодувати, і не будуть спраглими, і не буде палити їх сонце, ні жодна спека,
17 тому що Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водитиме до джерел вод життя, і Бог зітре всяку сльозу з їхніх очей!
Об'явлення св. Івана Богослова, 7 глава