1 І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю,
2 бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого.
3 Тож перебував я серед вас у немочі, у страху і у великому трепеті;
4 і моє слово, і моя проповідь — не в переконливих словах мудрості, але в проявах Духа та сили,
5 щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу.
6 Ми говоримо про мудрість досконалих, а не про мудрість цього віку чи правителів цього віку, які минають.
7 Але ми говоримо про Божу премудрість, заховану в таємниці, яку відкрив Бог перед віками для нашої слави;
8 її ніхто з правителів цього віку не пізнав, бо коли б пізнали, то не розіп’яли би Господа слави.
9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, — те приготував Бог тим, які люблять Його!
10 Нам це Бог відкрив через [Свого] Духа, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі.
11 Бо хто з людей знає те, що є в людині, крім духа людини, який живе в ній? Так само й Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий.
12 Ми ж одержали не духа світу, але Духа, Який від Бога, щоби знати те, що дароване нам Богом;
13 про що й говоримо не вченими словами людської мудрості, але навченими [Святим] Духом, порівнюючи духовне з Духовним.
14 Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно.
15 Духовна ж людина про все це судить, а її саму ніхто не судить.
16 Бо хто пізнав розум Господа, хто повчатиме Його? Ми ж маємо розум Христа!
Перше послання св. апостола Павла до коринтян, 2 глава