1 Слухай, Ізраїлю: Ти сьогодні переправляєшся через Йордан, щоб увійти в землю і заволодіти великими і значно сильнішими від вас народами, великими містами з укріпленнями аж до небес,
2 великим, численним і високим народом, синами Енака, яких ти знаєш і про яких ти чув: Хто встоїть проти обличчя синів Енака?
3 Та сьогодні ти дізнаєшся, що Господь, твій Бог, іде попереду, перед твоїм обличчям; Він — нищівний вогонь. Він вигубить їх і змусить їх втікати перед твоїм обличчям, і ти швидко знищиш їх, як Господь і казав тобі.
4 Коли Господь, твій Бог, вигубить ці народи перед твоїм обличчям, — не говори тоді у своєму серці, кажучи: Це за мою праведність Господь увів мене, щоб я заволодів цією землею. Насправді це через безбожність цих народів Господь вигубить їх перед твоїм обличчям.
5 Це не через твою праведність і не через святість твого серця ти входиш, щоб заволодіти їхньою землею, а через безбожність цих народів Господь вигубить їх перед твоїм обличчям, та щоб зберегти завіт, про який Господь поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову.
6 Усвідом сьогодні, що Господь, твій Бог, дає тобі заволодіти цією доброю землею не за твою праведність, адже ти — тугошиїй народ.
7 Пам’ятай, не забувай, як ти гнівив Господа, свого Бога, у пустелі: від дня, коли ви вийшли з Єгипту, і аж доки не прийшли до цього місця, ви не переставали бути неслухняними супроти Господа.
8 І на Хориві ви розгнівили Господа, і Господь так розлютився на вас, що хотів вас вигубити,
9 коли я піднімався на гору, щоб взяти кам’яні скрижалі, скрижалі завіту, який Господь уклав із вами. Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, хліба я не їв і води не пив.
10 І Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, написані Божим пальцем, і написав на них усі слова, які Господь оголосив вам на горі.
11 І сталося, — через сорок днів і сорок ночей Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, скрижалі завіту.
12 І Господь сказав мені: Встань, мерщій зійди звідси вниз, бо твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, вчинив беззаконня; швидко вони звернули з дороги, яку ти їм заповів: зробили собі литого ідола.
13 І Господь сказав мені: Я говорив тобі вже один раз і другий раз, кажучи: Я побачив цей народ: це тугошиїй народ.
14 Залиш Мене, щоб Я вигубив їх, і Я зітру їхнє ім’я з-під небес. Я вчиню тебе великим, сильним і ще численнішим народом, ніж цей.
15 Тоді я повернувся і зійшов з гори, гора ж палала вогнем, а у двох моїх руках були дві скрижалі.
16 Побачивши, що ви згрішили перед Господом, вашим Богом, зробили самі собі литого ідола і звернули з дороги, яку Господь вам заповів, —
17 взявши дві скрижалі, я кинув їх із двох своїх рук і розбив їх перед вами.
18 І я молився перед Господом ще раз, як і першого разу, сорок днів та сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за всі ваші гріхи, якими ви згрішили, вчинивши зло перед Господом, вашим Богом, і розгнівивши Його.
19 І я був переляканий гнівом і люттю Господа, бо Господь розлютився на вас так, що був готовий вигубити вас. І Господь вислухав мене і того разу.
20 Господь дуже розгнівався і на Аарона, бувши готовим його погубити, та я помолився того часу й за Аарона.
21 А ваш гріх, який ви вчинили, — тельця — я взяв, спалив його у вогні та розтовк його, добре розтерши, аж він став дрібним і став як порох; і я кинув той порох у потік, що стікав із гори.
22 Також у Спаленні, у Випробуванні та в Гробівцях Пожадання ви гнівили Господа.
23 Коли Господь вислав вас із Кадис-Варни, кажучи: Ідіть та заволодійте землею, яку Я даю вам! — ви були неслухняні слову Господа, вашого Бога, не повірили Йому і не послухались Його голосу.
24 Ви були неслухняні Господу від дня, коли Він став вам знаний.
25 Я молився перед Господом сорок днів і сорок ночей, які я молився, бо Господь сказав, що вигубить вас.
26 Я молився до Бога й казав: Господи, Господи, царю богів! Не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Ти визволив Своєю великою силою, яких Ти вивів з Єгипетської землі Своєю великою силою, Своєю могутньою рукою і Своїм піднесеним раменом!
27 Згадай Своїх слуг — Авраама, Ісаака та Якова, яким Ти клявся Самим Собою. Не зважай на впертість цього народу, на їхню безбожність і їхні гріхи.
28 Щоб мешканці тієї землі, з якої Ти нас вивів, не сказали, мовляв: Це сталося через неспроможність Господа ввести їх у землю, про яку Він говорив їм! Або: Це через Свою ненависть до них Він вивів їх, щоб повбивати в пустелі!
29 Адже вони — Твій народ і Твоя спадщина, яких Ти вивів з Єгипетської землі Своєю великою силою і Своїм піднесеним раменом!
П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону, 9 глава