1 А тепер, Ізраїлю, слухай постанови та присуди, які я сьогодні навчаю вас виконувати, щоб ви жили й, увійшовши, заволоділи землею, яку Господь, Бог ваших батьків, дає вам.
2 Не додавайте нічого до слова, яке я вам заповідаю, і не відіймайте нічого від нього. Дотримуйтесь заповідей Господа, вашого Бога, які я сьогодні вам заповідаю.
3 Ваші очі бачили все, що Господь, ваш Бог, учинив із Веелфеґором, — що Господь, ваш Бог, вигубив з-поміж вас кожну людину, яка пішла слідом за Веелфеґором.
4 Ви ж усі, хто тримався Господа, вашого Бога, сьогодні живі.
5 Ось я об’явив вам постанови та присуди, як Господь і заповів мені, щоб ви чинили так на землі, в яку ви входите, щоб заволодіти нею.
6 Дотримуйтесь і виконуйте їх, бо це ваша мудрість і розум перед усіма народами, які почують усі ці постанови і скажуть: Ось цей великий народ — мудрий і розумний народ!
7 Адже який великий народ має такого близького до себе бога, як Господь, наш Бог, близький до нас в усьому, у чому ми б Його не покликали?
8 І який великий народ має такі справедливі постанови та присуди, як весь цей закон, що я даю вам сьогодні?
9 Пильнуй за собою і добре стережи свою душу, щоб ти не забув усіх тих речей, що бачили твої очі. Хай вони не виходять з твого серця по всі дні твого життя. Навчи їх своїх синів та синів своїх синів.
10 Пам’ятай день, коли ви стояли перед Господом, вашим Богом, на Хориві, у день зібрання, коли Господь сказав мені: Збери до Мене народ, і нехай вони послухають Моїх слів, щоб вони навчилися боятися Мене всі дні, скільки житимуть на землі, і навчили цього своїх синів.
11 Ви прийшли тоді й стали під горою; гора ж палала вогнем аж до неба, а навколо — темрява, морок і буря.
12 Господь промовляв до вас з-посеред вогню; ви чули голос слів, але жодної подоби не бачили, окрім голосу.
13 І Він оголосив вам Свій завіт, який повелів вам виконувати, — десять слів, — і написав їх на двох кам’яних скрижалях.
14 А мені Господь повелів того часу навчити вас постанов та присудів, щоб ви їх виконували на землі, в яку входите, щоб заволодіти нею.
15 Стережіть добре свої душі, — адже того дня, коли Господь промовляв до вас на Хориві, на горі, з-посеред вогню, ви не бачили жодної подоби;
16 тож не чиніть беззаконня і не робіть самі собі різьбленої подоби, будь-якого образу, — подоби чоловіка чи жінки,
17 подоби будь-якої тварини, що на землі, подоби будь-якого крилатого птаха, що літає під небом,
18 подоби будь-якого плазуна, що плазує по землі, чи подоби будь-якої риби, що у водах, під землею.
19 І щоб, поглянувши на небо й побачивши сонце, місяць, зорі й усю небесну оздобу, потрапивши в оману, ти не почав поклонятися їм та служити їм, яких Господь, твій Бог, дарував для всіх народів, що під небом.
20 Вас же Бог узяв і вивів вас із залізного горна, з Єгипту, щоб ви були для Нього народом Його спадщини, як це і є цього дня.
21 Господь розгнівався на мене за речі, які ви говорили, і поклявся, що я не переправлюся через цей Йордан і що не ввійду в землю, яку Господь Бог дає тобі в спадщину,
22 оскільки я помру на цій землі й не переправлюся через цей Йордан; ви ж переправитеся й заволодієте цією доброю землею.
23 Тож пильнуйте, щоб не забули завіту Господа, вашого Бога, який Він уклав з вами, і щоб не зробили самі собі різьбленої подоби якогось сотворіння, що Господь, твій Бог, заборонив тобі.
24 Адже Господь, твій Бог, — нищівний вогонь, ревнивий Бог.
25 Якщо ж, коли ти породиш синів та синів твоїх синів, і ви проживете довший час на землі, ви вчините беззаконня і зробите різьблену подобу якогось сотворіння, і скоїте зло перед Господом, вашим Богом, доводячи Його до гніву, —
26 то я сьогодні кличу вам за свідків небо та землю, що ви неодмінно будете вигублені [1] із землі, до якої переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. Не проживете ви на ній багато днів, а безсумнівно будете знищені [2].
27 Господь розсіє вас поміж усіма народами, і вас залишиться мало поміж народами, до яких Господь вас зашле.
28 Там ви будете служити іншим богам — витвору людських рук, дереву й камінню, які не бачать, не чують, не їдять і не відчувають запаху.
29 І ви будете шукати там Господа, свого Бога, і знайдете, якщо шукатимете Його з усього свого серця і з усієї своєї душі у своєму нещасті.
30 І коли всі ці речі спіткають тебе, то наприкінці днів ти повернешся до Господа, свого Бога, і слухатимеш Його голос.
31 Адже Господь, твій Бог, — милосердний Бог; Він не покине тебе і не вигубить тебе, Він не забуде завіту з твоїми батьками, про який поклявся їм.
32 Розпитайте-но про минулі часи, що були перед тобою, починаючи від дня, коли Бог створив на землі людину, від одного кінця неба до другого кінця неба, — чи бувало щось таке, як ця велична річ, чи чувано про щось таке?
33 Чи чув якийсь народ голос живого Бога, Який промовляв би з-посеред вогню, так, як чув ти, і залишився живим?
34 Чи намагався Бог піти й узяти Собі народ з-посеред іншого народу випробовуванням, знаменнями, чудесами й війною, могутньою рукою й піднесеним раменом та великими видіннями — подібно до всього того, що Господь, ваш Бог, учинив у Єгипті перед тобою, як ти бачив?
35 Це щоб ти пізнав, що Господь, твій Бог, — Він Бог, і крім Нього немає іншого бога.
36 З неба стало чутно Його голос, щоб тебе навчити, а на землі Він показав тобі Свій великий вогонь, і ти чув Його слова з-посеред вогню.
37 Задля Своєї любові до твоїх батьків Він обрав їхніх нащадків після них — вас — і Сам Своєю великою силою вивів тебе із Єгипту,
38 щоб вигубити перед твоїм обличчям великі й сильніші від тебе народи, щоби ввести тебе і дати тобі успадкувати їхню землю, як ти маєш її сьогодні.
39 Тож усвідом сьогодні та переконайся розумом, що Господь, твій Бог, — Він Бог вгорі, на небі, та внизу, на землі, й окрім Нього немає іншого бога.
40 Дотримуйся Його постанов та Його заповідей, які я тобі сьогодні заповідаю, щоб тобі й твоїм синам після тебе було добре, і щоб ви були довголітніми на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі на всі часи.
41 Тоді Мойсей виділив три міста за Йорданом, на сході сонця,
42 щоб туди міг утекти вбивця, який ненароком убив би ближнього, не ворогувавши з ним ні вчора, ні передучора, — щоб він міг втекти в одне із цих міст і жити:
43 Для Рувима — Восор у пустелі, на рівнинній землі, для Ґада — Рамот у Ґалааді й для Манасії — Ґавлон у Васані.
44 Це є закон, який Мойсей виклав перед ізраїльськими синами;
45 це є свідчення, постанови та присуди, які Мойсей проголосив ізраїльським синам, коли вони вийшли з Єгипетської землі,
46 за Йорданом, у долині поблизу дому Фоґора, у землі аморейського царя Сеона, який жив в Есевоні, і якого розбили Мойсей та ізраїльські сини, коли вийшли з Єгипетської землі.
47 Вони заволоділи його землею та землею васанського царя Оґа, — двох аморейських царів, які жили за Йорданом, на сході сонця, —
48 від Ароера, що на березі потоку Арнон, і аж до гори Сеону, тобто до Аермона, —
49 усю Араву за Йорданом, на сході сонця, під Асидотом, висіченим у скалі.
П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону, 4 глава