1 Якщо ти вийдеш на війну проти своїх ворогів і побачиш коня та вершника, і народ, численніший від тебе, то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі.
2 І буде, — коли ти виступатимеш на війну, то нехай священик, підійшовши, промовить до народу
3 та скаже їм: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні виступаєте на війну проти ваших ворогів; хай ваше серце не слабне, не бійтеся, не будьте пригноблені й не ухиляйтеся від їхнього обличчя,
4 адже це Господь, ваш Бог, Який іде з вами попереду, щоб разом з вами воювати проти ваших ворогів, аби врятувати вас.
5 Відтак нехай промовлять до народу писарі, кажучи: Чи є якийсь чоловік, який збудував новий дім, та не справив входин до нього? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не справив входин до нього.
6 Чи є якийсь чоловік, який насадив виноградник, та ще не насолоджувався ним? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не насолоджувався ним.
7 Чи є якийсь чоловік, який засватав жінку, та не взяв її? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не взяв її.
8 І нехай писарі продовжать промовляти до народу та скажуть: Чи є якийсь чоловік, який боїться, чи полохливий серцем? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не наганяв страху на серце свого брата, як на своє.
9 І буде, — коли писарі закінчать говорити до народу, то поставлять воєначальників, які провадитимуть народ.
10 Якщо наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то викличеш їх із міста з миром.
11 Якщо вони дадуть відповідь тобі мирно й відкриють тобі ворота, то весь народ — ті, хто буде знайдений у ньому, — будуть тобі платниками данини та твоїми підвладними.
12 Якщо ж вони не піддадуться тобі і стануть до бою з тобою, то візьмеш його в облогу.
13 Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, і ти вигубиш усіх його мешканців чоловічої статі, убивши мечем,
14 окрім жінок і майна. А всю худобу, усе, що буде в місті, усю здобич, забереш собі та їстимеш усі харчові припаси своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видає тобі.
15 Так учиниш з усіма містами, які будуть дуже далеко від тебе, — які не з міст ось цих народів.
16 А от у містах ось цих народів, землю яких Господь, твій Бог, дає тобі успадкувати, не залишите живим нічого, що дихає,
17 а неодмінно віддасте їх на закляття [1] , — хета, аморейця, ханаанця, ферезейця, евейця, євусейця та ґерґесейця, як Господь, твій Бог, велів тобі;
18 щоб вони не навчили вас чинити всіх тих гидот, які вони чинили своїм богам, — і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом.
19 Якщо ж триматимеш якесь місто в облозі довгий час, щоб завоювати його і щоб здобути його, то не нищ його дерев, рубаючи їх залізним знаряддям; краще споживай плоди з нього, а не рубай його. Хіба польове дерево — це людина, щоб могло ввійти від твого обличчя в укріплення?
20 А дерево, про яке ти знаєш, що воно не дає їстівного плоду, можеш нищити, рубати і будувати укріплення проти міста, яке веде з тобою війну, доки воно не буде видане тобі.
П'ята книга Мойсеєва: Повторення Закону, 20 глава