1 Підійшли фарисеї та садукеї [1] і, випробовуючи Його, попросили показати їм ознаку з неба.
2 А Він у відповідь сказав їм: Як вечір настає, кажете: Буде погода, бо червоне небо.
3 А вранці: Буде негода, бо червоне небо захмарюється. Отже, вигляд неба ви пояснити можете, а ознак часу — не здатні?
4 Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, але ознаки йому не дасться, хіба що ознака Йони. І залишивши їх, Він відійшов.
5 А переправившись на другий бік, учні забули взяти хліба.
6 Ісус же сказав їм: Будьте обережні та стережіться фарисейської та садукейської закваски.
7 Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хліба.
8 Знаючи це, Ісус промовив: Чому міркуєте між собою, маловіри, що не маєте хліба?
9 Чи й досі не розумієте? Невже не пам’ятаєте п’ятьох хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали,
10 ні сімох хлібів на чотири тисячі, та скільки кошиків ви зібрали?
11 Як ви не розумієте, що не про ті хліби кажу Я вам? Але стережіться закваски фарисейської та садукейської.
12 Тоді зрозуміли, що Він сказав їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.
13 Прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: За кого люди вважають Сина Людського?
14 Вони відповіли: Одні — за Івана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків.
15 Каже їм [Ісус]: А ви Мене за кого вважаєте?
16 У відповідь Симон-Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого!
17 А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров [2] тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний.
18 І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі [3] Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її.
19 Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах.
20 Тоді наказав [Ісус Своїм] учням нікому не казати, що Він — Христос.
21 Відтоді Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.
22 Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: Змилуйся над Собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!
23 А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!
24 Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною.
25 Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її.
26 Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?
27 Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами.
28 Запевняю вас, що деякі з тих, котрі стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві.
Євангелія від св. Матвія, 16 глава