1 Уважайте: не робіть ваших добрих учинків перед людьми, щоб вони вас бачили, бо не будете мати нагороди від вашого Отця, Який на небесах.
2 Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Запевняю вас: вони вже одержують свою нагороду.
3 А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука,
4 щоби твоя милостиня була в таємниці, — і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі [явно].
5 І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Запевняю вас: вони одержують свою нагороду.
6 Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, — і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно].
7 Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані.
8 Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього.
9 Тому-то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє,
10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі;
11 хліб наш насущний дай нам сьогодні,
12 і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим,
13 і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. [Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь [1] ].
14 Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець;
15 якщо ж не прощаєте людям [їхніх переступів], то й ваш Отець не простить вам ваших переступів.
16 Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, які сумують, виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Запевняю вас, що вони вже одержують свою нагороду.
17 Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє,
18 аби постити не напоказ людям, але таємно — своєму Отцеві; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть,
20 а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть.
21 Адже де твій скарб, там буде і твоє серце.
22 Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, усе твоє тіло буде світлим,
23 а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява!
24 Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні [2].
25 Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг?
26 Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них?
27 Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть [3]?
28 І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть;
29 та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них.
30 Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри?
31 Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося?
32 Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте.
33 Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться.
34 Отже, не журіться про завтрашній день, бо завтрашній день і сам про себе поклопочеться; вистачає дневі власних турбот.
Євангелія від св. Матвія, 6 глава