1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
2 Повели ізраїльським синам — хай вишлють з табору кожного прокаженого, кожного з виділеннями і кожного нечистого через дотик до мертвої душі.
3 Вишліть таких з табору, — як чоловіка, так і жінку, — і не опоганюватимуть свої табори, в яких Я перебуваю між ними.
4 Так і вчинили ізраїльські сини, і вислали їх поза табір, — як Господь сказав Мойсеєві, так і зробили ізраїльські сини.
5 І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
6 Промов до ізраїльських синів, кажучи: Чоловік чи жінка, які лише вчинять якийсь гріх стосовно людини та зовсім не звернуть уваги [1] , така душа вчинить провину.
7 Тож нехай такий визнає гріх, який учинив, відшкодує загальну суму за провину й додасть до нього п’яту частину від того, та й поверне тому, перед ким провинився.
8 Якщо ж та людина не має родича, щоб відшкодувати завдані йому збитки, то втрата, яка віддається Господу, буде для священика — за винятком барана викуплення, через якого й відбудеться примирення.
9 І кожний особливий дар з усього, що є святим в ізраїльських синів і який приноситься священикові для Господа, буде належати йому.
10 Освячений дар кожної людини буде належати їй. А що лише людина дасть священикові — його буде.
11 І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
12 Звернися до ізраїльських синів і скажи їм: Чоловік — той чоловік, який підозрює, що його дружина зрадила його і, зневажаючи, знехтувала ним,
13 і хтось переспав з нею, маючи статеві стосунки, та це було приховане від очей її чоловіка і збережене в таємниці, — тобто, вона заплямувала себе, але проти неї не було свідка, і вона не була схоплена,
14 і на нього найде дух ревнощів, і ревнуватиме свою дружину, а вона справді заплямувала себе, або на нього найде дух ревнощів і він ревнуватиме свою дружину, та вона не заплямувала себе,
15 то нехай такий чоловік приведе свою дружину до священика і за неї принесе дар — десяту частину ефи ячмінного борошна. Він не поллє на нього олії і не покладе на нього ладану, бо це є жертва ревнощів, жертва пригадування, яка нагадує гріх.
16 І приведе її священик, і поставить її перед Господом,
17 і візьме священик у глиняну посудину чистої, джерельної води і трохи землі, що є на долівці в наметі свідчення, і, взявши її, священик кине у воду.
18 І священик поставить жінку перед Господом, і відкриє голову жінки, і покладе в її руки жертву пригадування — жертву ревнощів, а в руці священика буде вода звинувачення, яка наводить це прокляття.
19 Тоді священик візьме в неї клятву і скаже жінці: Якщо з тобою ніхто не переспав, якщо ти, живучи зі своїм чоловіком, не зраджувала, заплямувавши себе, то будь невинною від води звинувачення, яка наводить це прокляття.
20 Якщо ж ти, бувши за своїм чоловіком, зрадила чи заплямувала себе, і тобі дав своє ложе хтось інший, за винятком твого чоловіка, —
21 і закляне священик жінку клятвами цього прокляття, а далі священик скаже жінці, — то нехай дасть тебе Господь на прокляття і зробить закляттям серед твого народу, щоб Господь так учинив, щоб стегно твоє відпало, а живіт твій опухнув;
22 і ця вода, яка наводить прокляття, увійде у твоє нутро, щоб опухнув живіт і відпало твоє стегно. А жінка скаже: Нехай так буде, хай буде так.
23 І священик запише ці клятви на сувої, і вмочить у воду звинувачення, яка наводить прокляття;
24 і він напоїть жінку водою звинувачення, яка наводить прокляття, і ввійде в неї вода звинувачення, яка наводить прокляття.
25 А священик візьме з руки жінки жертву ревнощів і покладе жертву перед Господом, і принесе її до жертовника;
26 і священик візьме з жертви жменю, як частку для нагадування, і принесе її в жертву на жертовнику, а після цього напоїть жінку водою.
27 І станеться, якщо вона заплямувала себе і приховувала від свого чоловіка, то ввійде в неї вода звинувачення, яка наводить прокляття, і роздує живіт, і її стегно відпаде, і жінка буде прокляттям серед свого народу.
28 Якщо ж не заплямувала себе, а була чиста, — то не зазнає шкоди і буде здатна до запліднення й народження дітей.
29 Це — закон про ревнощі у випадку, коли заміжня жінка, яка за чоловіком, учинить зраду і заплямує себе.
30 Або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він ревнуватиме свою дружину, — то поставить свою дружину перед Господом, а священик учинить з нею за всім цим законом.
31 І чоловік буде вільним від гріха, а дружина понесе свій гріх.
Четверта книга Мойсеєва: Числа, 5 глава