1 У синів Рувима та в синів Ґада було дуже багато худоби. Вони побачили околиці Язера та околиці Ґалаада, а було те місце місцем для худоби.
2 Тож сини Рувима й сини Ґада прийшли і сказали Мойсеєві, священикові Елеазарові й князям громади, говорячи:
3 Атарот, Девон, Язер, Намвра, Есевон, Елеалі, Севама, Навав і Веан —
4 це землі, які Господь передав ізраїльським синам; це землі — для пасовиськ, а у твоїх рабів є худоба.
5 Якщо ми знайшли ласку в тебе, — говорили вони, — то нехай буде дана ця земля твоїм слугам у спадок, і не переводь нас через Йордан.
6 А Мойсей запитав синів Ґада та синів Рувима: Ваші брати підуть у бій, а ви тут осядете?
7 Навіщо відвертаєте розум ізраїльських синів не переходити в землю, яку їм дає Господь?
8 Хіба не так учинили ваші батьки, коли я послав їх з Кадиса-Варни обстежити землю?
9 Вони пішли в Долину виноградного грона і обстежили землю, і відвернули серце ізраїльських синів, щоб ті не йшли в землю, яку Господь їм дав.
10 І в той день Господь запалав гнівом, і поклявся, кажучи:
11 Люди, які вийшли з Єгипту, від двадцятилітніх і старші, які вміли розпізнати зло і добро, не побачать землі, яку Я пообіцяв Авраамові, Ісаакові та Якову, бо вони не пішли за Мною!
12 За винятком Халева, сина Єфонії, який відділився, та Ісуса, сина Навина, бо і він пішов слідом за Господом!
13 І запалав Господь гнівом на Ізраїля, і Він водив їх по пустелі сорок років, доки повністю не загинув увесь рід тих, хто чинив зло перед Господом.
14 Замість ваших батьків ось постали ви, натовп грішних людей, щоб ще продовжити гнів Господнього обурення на Ізраїля.
15 Адже ви відвернетеся від нього, щоб він і надалі залишив його в пустелі, — ви вчините беззаконно проти всієї цієї громади.
16 Та вони прийшли до нього і сказали: Ми тут збудуємо загони для овець, для нашої худоби і міста для наших господарств.
17 А самі, озброївшись, будемо першою лавою серед ізраїльських синів, доки не заведемо їх до їхнього місця. Наші ж господарства оселяться в містах, обнесених мурами від тих, хто живе на цій землі.
18 Ми ж не повернемось до наших осель, доки ізраїльські сини не поділять своєї спадщини.
19 І ми не отримаємо спадку з ними по той бік Йордану і далі, адже ми одержали спадщину за Йорданом, на сході!
20 Тоді Мойсей сказав їм: Якщо зробите за цим словом, якщо озброїтеся перед Господом на війну,
21 і кожний озброєний з вас перейде Йордан перед Господом, доки ваш ворог не буде вигублений з-перед Його обличчя,
22 і доки земля не буде повністю опанована перед Господом і лише після цього повернетесь, то будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і ця земля буде вам у володіння перед Господом.
23 Якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і пізнаєте свій гріх, коли захопить вас зло.
24 Тож збудуєте самі собі міста для ваших господарств, і загони для вашої худоби — зробите те, що вийшло з ваших уст.
25 І сини Рувима та сини Ґада сказали Мойсеєві, запевняючи: Твої раби вчинять так, як Господь наш наказує!
26 Наші господарства, наші жінки і вся наша худоба будуть у містах Ґалааду,
27 а твої раби, усі озброєні й у бойовій готовності, виступлять перед Господом на війну — так, як каже Господь.
28 Тоді Мойсей поставив перед ними священика Елеазара та Ісуса, сина Навина, а також голів родів по батьківській лінії з ізраїльських племен.
29 І Мойсей сказав їм: Якщо сини Рувима та сини Ґада перейдуть з вами Йордан, кожний озброєний на війну перед Господом, і ви заволодієте землею, яка перед вами, то дасте їм Ґалаадську землю у володіння.
30 Якщо ж вони не перейдуть озброєні з вами на війну перед Господом, то переправите їхні господарства, їхніх жінок і їхню худобу попереду вас у Ханаанську землю, і вони одержать спадщину між вами в Ханаанській землі.
31 А сини Рувима та сини Ґада у відповідь сказали: Що тільки Господь говорить своїм слугам, так ми і чинитимемо.
32 Ми, озброєні перед Господом, перейдемо через ріку в Ханаанську землю, а спадщину дасте нам за Йорданом.
33 І Мойсей дав їм (синам Ґада, синам Рувима і половині племені Манасії, із синів Йосифа) царство Сеона, царя аморейців, і царство Оґа, царя Васана, — землю і міста з їхніми околицями, з містами довколишньої землі.
34 І сини Ґада збудували Девон, Атарот, Ароір,
35 Софар і Язир, і укріпили їх;
36 і Намвру та Ветаран — укріплені міста із загонами для овець.
37 А сини Рувима збудували Есевон, Елеалі, Каріятем
38 і Веелмеон, оточивши їх мурами, і Севаму; міста, які збудували, вони назвали власними іменами.
39 Якось син Махіра, сина Манасії, пішов на Ґалаад — і захопив його, а аморейців, які жили в ньому, він вигубив.
40 Тож Мойсей віддав Ґалаад Махірові, синові Манасії, і він оселився там.
41 А Яір, син Манасії, пішов та захопив їхні села, і назвав їх селами Яіра.
42 І Навав пішов та захопив Канат і його села; і назвав їх Навот — своїм ім’ям.
Четверта книга Мойсеєва: Числа, 32 глава