1 Першого місяця ізраїльські сини всією громадою прийшли до пустелі Сін, і народ перебував у Кадисі. Там померла Маріам, і там вона була похована.
2 Та не було води для громади, і вони об’єдналися разом проти Мойсея та Аарона.
3 Тож народ почав нарікати на Мойсея, кажучи: Краще було померти нам під час загибелі наших братів перед Господом!
4 І навіщо ви привели Господню громаду в цю пустелю, щоб вигубити нас і нашу худобу?
5 І навіщо ви нас вивели з Єгипту, щоб привести в це ні до чого не придатне місце? Це місце, де не сіється, де немає ні смокв, ні винограду, ні гранатів, ні води для пиття?
6 І пішли Мойсей та Аарон з-перед громади до входу в намет свідчення, і впали на обличчя. І з’явилася їм Господня слава.
7 І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
8 Візьми посох і збери громаду, ти й Аарон, твій брат; і примовте перед ними до скелі, і вона дасть свою воду, і виведете їм воду з каменя, і напоїте громаду та їхню худобу.
9 І Мойсей узяв посох, що перед Господом, як і заповів Господь.
10 І Мойсей з Аароном зібрали громаду перед скелею, і Мойсей їм сказав: Послухайте мене, ви, які не вірите! Хіба із цього каменя ми виведемо для вас воду?
11 І Мойсей, піднявши свою руку, двічі вдарив об камінь посохом, і вийшло багато води; і пила громада та їхня худоба.
12 А Господь сказав Мойсеєві та Ааронові: Оскільки ви не повірили, що з’явиться святість Моя перед ізраїльськими синами, то ви не введете цієї громади в землю, яку Я їй дав!
13 Це — Вода Суперечки Мериви, бо ізраїльські сини нарікали перед Господом, а Його святість була в них!
14 З Кадиса Мойсей послав вісників до царя Едому сказати: Так говорить твій брат Ізраїль: Ти знаєш про всі турботи, які найшли на нас.
15 І наші батьки пішли в Єгипет, і ми жили в Єгипті багато часу, і єгиптяни гнобили нас і наших батьків.
16 Та ми закликали до Господа, і Господь прислухався до нашого голосу, і, пославши ангела, вивів нас із Єгипту, а тепер ми в Кадисі, у місті, що на краю твоїх кордонів.
17 Тож перейдемо через твою землю; ми не проходитимемо через поля, ні через виноградники; не будемо пити води з твоїх водоймищ; підемо царською дорогою, не звернемо ні праворуч, ні ліворуч, доки не перейдемо твого кордону.
18 Та Едом відповів йому: Не перейдеш через мою територію! А ні, то війною вийду тобі назустріч!
19 А ізраїльські сини говорять йому: Під горою перейдемо; якщо ж твою воду питимемо, — ми і наша худоба, — то дамо тобі плату. Адже перейти попід горою — справа не варта уваги.
20 Він же сказав: Не перейдеш через мою територію! І вийшов Едом їм назустріч із численним народом та сильною рукою.
21 І не захотів Едом дати Ізраїлеві перейти через свої кордони, тож Ізраїль звернув убік від нього.
22 І вони рушили з Кадиса. І прийшли ізраїльські сини, уся громада, до гори Ор.
23 А біля гори Ор, поблизу кордону Едомської землі, Господь звернувся до Мойсея та Аарона, кажучи:
24 Нехай Аарон приєднається до свого народу, бо ви не ввійдете в землю, яку Я дав ізраїльським синам, оскільки ви розгнівили Мене біля Води Суперечки.
25 Візьми Аарона й Елеазара, його сина, і перед усією громадою виведи їх на гору Ор.
26 І роздягни Аарона з його шат, і зодягни його сина Елеазара. І Аарон, приєднавшись до свого народу, нехай там помре.
27 І Мойсей учинив так, як заповів Господь, — він вивів його на гору Ор перед усією громадою.
28 Він роздягнув Аарона з його шат, і зодягнув у них Елеазара, його сина. Аарон помер на вершині гори, і Мойсей та Елеазар спустилися з гори самі.
29 І вся громада побачила, що Аарон помер. І весь дім Ізраїля оплакував Аарона тридцять днів.
Четверта книга Мойсеєва: Числа, 20 глава