1 І звернувся Господь до Мойсея, кажучи:
2 Пошли людей, хай оглянуть Ханаанську землю, яку Я даю у володіння ізраїльським синам! Пошли по одному чоловікові з племені, за їхніми родами по батьківській лінії, кожний з них — князь.
3 І за Господнім словом Мойсей послав їх з пустелі Фаран. Усі ці чоловіки — князі ізраїльських синів.
4 Ось їхні імена. З племені Рувима — Саму, син Закхура.
5 З племені Симеона — Сафат, син Урія.
6 З племені Юди — Халев, син Єфонії.
7 З племені Іссахара — Іґаал, син Йосифа.
8 З племені Єфрема — Авсія, син Навина.
9 З племені Веніамина — Фалті, син Рафуя.
10 З племені Завулона — Ґудіїл, син Судія.
11 З племені Йосифа, із синів Манасії, — Ґадді, син Сусія.
12 З племені Дана — Аміїл, син Ґамалія.
13 З племені Асира — Сатур, син Михаїла.
14 З племені Нефталима — Наві, син Явія.
15 З племені Ґада — Ґудіїл, син Макхія.
16 Це — імена людей, яких Мойсей послав оглядати землю. А Авсія, сина Навина, Мойсей назвав Ісусом.
17 Мойсей послав їх оглянути Ханаанську землю і сказав їм: Підіть цією пустелею і вийдіть на гору.
18 Огляньте землю, якою вона є, і народ, який проживає на ній: чи сильний він, чи слабий, чи є малий кількісно, чи численний.
19 І яка земля, на котрій він проживає: хороша чи погана. І які міста, у котрих він живе: чи оточені мурами, чи без мурів.
20 І яка земля: чи родюча, чи запущена, чи є на ній дерева, чи ні. І наважтеся взяти дещо з плодів землі. А пора була — перші дні весни, початок дозрівання винограду.
21 Тож вони пішли і оглянули землю від пустелі Сін аж до Раава, що в напрямку до Емату.
22 Далі пішли пустелею, і дійшли аж до Хеврона, а там — Ахіман, Сесі й Теламін, роди Енака. А Хеврон був збудований за сім років перед Таніном єгипетським.
23 Вони зайшли аж до Долини грона, і оглянули її. І там вони відсікли гілку, а на ній — одне гроно винограду — таке, що несли його на жердині, — та дещо з гранат і смокв.
24 Тож те місце назвали Долиною грона — через гроно, яке зрубали там ізраїльські сини.
25 Через сорок днів, оглянувши землю, вони звідти повернулися.
26 Подорожуючи, вони прийшли до Мойсея та Аарона і до всієї громади ізраїльських синів у пустелі Фаран-Кадис. Їм і всій громаді вони принесли звіт, і показали плоди землі.
27 Вони розповідали йому і казали: Ми пішли в землю, в яку ти нас послав, у землю, що тече молоком і медом, а це — її плід.
28 Але народ, який там живе, — відважний, а міста — укріплені, обнесені муром і дуже великі. І ми знайшли там рід Енака.
29 А на землі, що на півдні, живе Амалик; хети і евейці, євусейці і аморейці мешкають у гірських околицях, а ханаанці проживають біля моря та біля Йорданської ріки.
30 Халев же втихомирив народ перед Мойсеєм і сказав йому: Ні! Але ми обов’язково підемо [1] та успадкуємо її, бо ми сильні, здатні побороти їх!
31 Та чоловіки, які ходили з ним, сказали: Не виходьмо, бо ніяк не зможемо виступити проти цього народу, оскільки він значно сильніший за нас!
32 Тож вони рознесли між ізраїльськими синами страшну уяву про землю, котру оглядали, говорячи: Земля, яку ми ходили оглядати, — це земля, що поглинає тих, хто живе на ній. Кожний народ, який ми там бачили, — люди дуже високі.
33 Там ми бачили велетнів! А ми були перед ними, наче сарана. І такими були ми перед ними.
Четверта книга Мойсеєва: Числа, 13 глава