1 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
2 Звели ізраїльським синам, нехай вони візьмуть для тебе чистої, витовченої оливкової олії для освітлення, щоб завжди тримати запаленим світильник
3 ззовні завіси в наметі свідчення. Нехай Аарон та його сини тримають його постійно запаленим від вечора до ранку перед Господом. Це — вічний закон для ваших поколінь.
4 Тримайте запаленими лампади на чистому світильнику перед Господом аж до ранку.
5 Візьміть питльованого борошна і приготуйте з нього дванадцять хлібів — один хліб нехай буде з двох десятих частин ефи.
6 І покладіть їх у дві купи, по шість хлібів в одній купі, на чистому столі перед Господом.
7 На кожну купу покладіть чистого ладану та солі, і нехай вони будуть хлібами, які лежать на спомин перед Господом.
8 Нехай це завжди кладеться суботнього дня перед Господом від ізраїльських синів: це — вічний завіт.
9 Нехай це буде для Аарона та для його синів, і нехай вони їдять їх на святому місці, бо це є святе святих, виділене для нього з пожертвуваного Господу: це — вічний закон.
10 Якось син одної жінки-ізраїльтянки, — а він був сином єгиптянина, — вийшов між ізраїльських синів, і посварилися в таборі той, що від ізраїльтянки, та один чоловік-ізраїльтянин.
11 При цьому син жінки-ізраїльтянки, називаючи Господнє Ім’я, проклинав. Тож його припровадили до Мойсея. Ім’я його матері — Саломіт, дочка Дабрі з племені Дана.
12 І його посадили до в’язниці, щоб судити його згідно з Господньою заповіддю.
13 Тоді Господь промовив до Мойсея, кажучи:
14 Виведи того, хто проклинав, поза табір, і нехай усі, хто це чув, покладуть свої руки на його голову, і нехай уся громада поб’є його камінням.
15 І промов до ізраїльських синів та скажи їм: Кожна людина, яка прокляне Бога, візьме на себе гріх.
16 І хто назве Господнє Ім’я, нехай буде неодмінно вбитий [1]: нехай уся ізраїльська громада поб’є його камінням; чи то захожий, чи то корінний житель, коли він назве Господнє Ім’я, — нехай помре.
17 Людина, яка поб’є душу людини, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбита [2].
18 А хто поб’є тварину, так що та здохне, — нехай відшкодує душу за душу.
19 І якщо хтось завдасть ближньому тілесного пошкодження, то нехай йому буде вчинено так само, як він учинив йому.
20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб — яке пошкодження він завдасть людині, таке нехай буде йому віддано.
21 Хто поб’є людину, так що та помре, — нехай буде неодмінно вбитий [3].
22 Нехай право буде одне для захожого і для місцевого жителя, бо Я є Господь, ваш Бог.
23 Мойсей сказав ізраїльським синам, і вони вивели того, хто проклинав, поза табір та побили його камінням. Й Ізраїльські сини вчинили так, як Господь звелів Мойсеєві.
Третя книга Мойсеєва: Левит, 24 глава