1 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
2 Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Ось Господні свята, які ви назвете святими зборами. Ось Мої свята.
3 Шість днів можеш займатися справами, а сьомого дня — субота, відпочинок, святі збори для Господа. Не займайся жодною справою, бо це субота для Господа в усіх ваших поселеннях.
4 Ось свята для Господа, святі збори, які ви скликатимете в їхні пори.
5 Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця, між двома вечорами, — Пасха для Господа.
6 А п’ятнадцятого дня цього місяця — свято Опрісноків для Господа; сім днів їжте опрісноки.
7 Першого дня у вас будуть святі збори, — не займайтеся жодною робочою справою.
8 Сім днів приносьте Господу всепалення, а сьомого дня у вас будуть святі збори, — не займайтеся жодною робочою справою.
9 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
10 Промов до ізраїльських синів та скажи їм: Коли ввійдете в землю, яку Я даю вам, і пожнете з неї жниво, то принесете сніп-первоплід з вашого жнива до священика;
11 і нехай він піднесе той сніп перед Господом, щоб він був прийнятий від вас; нехай священик піднесе його наступного дня після першого.
12 Того ж дня, коли принесете сніп, принесіть у всепалення Господу однолітнє ягня без вади;
13 його [хлібну] жертву — дві десятих частини ефи питльованого борошна, приготованого на олії, — це жертва Господу, приємні пахощі для Господа; та його жертву виливання — четверту частину гіна [1] вина.
14 Не їжте ні хліба, ні нового прожареного зерна аж до самого цього дня — доки ви не принесете дарів своєму Богові. Це — вічний закон для ваших поколінь в усіх ваших поселеннях.
15 Від наступного дня після суботи, тобто від дня, коли принесете сніп [жертви] покладання, ви відлічіть сім повних тижнів,
16 аж до наступного дня після останнього тижня, — відлічіть п’ятдесят днів і принесіть Господу нову [хлібну] жертву.
17 Принесіть з вашого поселення хліби [жертви] покладання — дві хлібини; нехай вони будуть з двох десятих частин ефи питльованого борошна, нехай будуть спечені заквашеними, з перших плодів для Господа.
18 А з хлібами принесіть сім однолітніх ягнят без вади, одне теля з великої худоби та два барани без вади, — вони будуть на всепалення Господу, — а також їхні [хлібні] жертви та їхні жертви виливання — як жертву, як приємні пахощі для Господа.
19 І принесіть з хлібами перших плодів одне козеня із кіз [у жертву] за гріх та двох однолітніх ягнят у жертву спасіння.
20 А священик нехай покладе їх з хлібами перших плодів як [жертву] покладання перед Господом разом з двома ягнятами. Вони будуть святощами для Господа: священикові, який їх приносить, — йому це буде.
21 І назвете цей день зборами, він буде для вас святим: не займайтеся в ньому жодною робочою справою. Це — вічний закон для ваших поколінь в усіх ваших поселеннях.
22 Коли будете жати жниво своєї землі, не докінчуйте, жнучи, останку жнива свого поля і не визбируй того, що з твого жнива попадає на землю. Залиш їх убогому та захожому. Я — Господь, ваш Бог.
23 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
24 Промов до ізраїльських синів, кажучи: Сьомого місяця, першого дня місяця, нехай у вас буде відпочинок у пам’ять про сурми, нехай у вас будуть святі збори.
25 Не займайтеся жодною робочою справою і приносьте Господу всепалення.
26 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
27 А десятого дня цього ж сьомого місяця — день викуплення: нехай у вас будуть святі збори; смиряйте ваші душі та приносьте Господу всепалення.
28 Не займайтеся самого цього дня жодною справою, бо це для вас — день викуплення, щоб звершити за вас викуплення перед Господом, вашим Богом.
29 Кожна душа, яка не буде смирятися самого цього дня, буде вигублена зі свого народу,
30 і кожна душа, яка займатиметься самого цього дня якоюсь справою, — та душа пропаде зі свого народу.
31 Не займайтеся жодною справою. Це — вічний закон для ваших поколінь в усіх ваших поселеннях.
32 Він буде для вас суботою субот, тож смиряйте ваші душі; від дев’ятого дня місяця, від вечора, аж до наступного вечора святкуйте вашу суботу.
33 Господь промовив до Мойсея, кажучи:
34 Промов до ізраїльських синів, кажучи: П’ятнадцятого дня цього ж сьомого місяця — сім днів свято наметів для Господа.
35 Першого дня — святі збори, — не займайтеся жодною робочою справою.
36 Сім днів будете приносити Господу всепалення. А восьмого дня у вас будуть святі збори, і ви принесете Господу всепалення: це віддання свята, — не займайтеся жодною робочою справою.
37 Ось свята для Господа, які ви назвете святими зборами, щоб приносити Господу [вогняні] приношення, всепалення, їхні [хлібні] жертви та їхні жертви виливання щодня, день у день,
38 крім Господніх субот, крім ваших дарів, крім усіх ваших обітних [жертв] та крім ваших добровільних [жертв], які ви даватимете Господу.
39 П’ятнадцятого дня цього ж сьомого місяця, коли закінчите збирати врожай землі, сім днів святкуватимете Господу: першого дня буде відпочинок і восьмого дня відпочинок.
40 Першого дня візьміть собі гарні плоди дерев, пальмові віття, густолисті галузки дерев, галузки верби та верболозу з потоку, щоб веселитися перед Господом, вашим Богом, сім днів кожного року.
41 Це — вічний закон для ваших поколінь. Святкуйте його сьомого місяця.
42 Сім днів будете жити в наметах; кожний корінний житель в Ізраїлі житиме в наметах,
43 щоб ваші майбутні покоління знали, що Я поселив ізраїльських синів в наметах, коли виводив їх із Єгипетської землі. Я — Господь, ваш Бог.
44 І Мойсей оголосив ізраїльським синам про Господні свята.
Третя книга Мойсеєва: Левит, 23 глава