1
2
3
4
5 Проклята людина, яка має надію на людину і опирається на нього тілом свого рамена, а від Господа відійде його серце!
6 І він буде, як билина в пустелі, не побачить, коли прийде добро, і поселиться на узбережжях, у пустелі, у соляній землі, яка не заселена.
7 Та благословенна людина, яка поклала надію на Господа, і Господь буде його надією.
8 І він буде, як родюче дерево при водах, і у вологості випустить своє коріння, і не злякається, коли прийде спека, і в нього буде розлогий стовбур, він не побоїться в рік посухи і не перестане давати плоду.
9 Серце глибоке понад усе, і це — людина. І хто її пізнає?
10 Я — Господь, Той, Хто досліджує серця і випробовує нирки, щоб кожному дати за його дорогами і за плодами його побажань.
11 Куріпка зібрала те, чого не породила. Хто робить своє багатство не із судом, у половині своїх днів його залишить, а в кінці він буде безумний.
12 Наша святиня — престол слави, що підноситься.
13 Господи, очікування Ізраїля, усі, що Тебе залишили, засоромилися, ті, що відступили, хай будуть записані на землі, бо залишили Господа — Джерело життя.
14 Оздоров мене, Господи, і вилікуюсь. Спаси мене, і врятуюся. Адже Ти є моя похвала.
15 Ось вони говорять до мене: Де Господнє слово? Нехай прийде!
16 А я не струдився, ідучи за Тобою, і Ти знаєш, що я не забажав дня людини. Перед Твоїм обличчям є те, що виходить з моїх уст.
17 Не будь мені на відчуження, дбаючи про мене в лихий день.
18 Хай засоромляться ті, що переслідують мене, і хай я не засоромлюся. Хай побояться вони, та хай не побоюся я. Наведи на них поганий день, побий їх подвійним побиттям.
19 Так говорить Господь: Іди і стань в брамах синів твого народу, ті, що ними входять царі Юди, і ті, якими виходять, і в усіх брамах Єрусалима,
20 і скажеш їм: Послухайте Господнє слово, царі Юди, вся Юдеє і весь Єрусалиме, ви, що входите цими брамами,
21 так говорить Господь: Бережіть ваші душі й не носіть тягарів у суботній день, і не виходьте брамами Єрусалима,
22 і не виносіть тягарів із ваших домів у суботній день, і не робіть жодного діла. Святіть суботній день, як Я і заповів вашим батькам. Та вони не послухалися і не нахилили свого вуха,
23 а зробили свою шию твердою — більше за їхніх батьків, щоб не слухатися Мене і не прийняти напоумлення.
24 І буде, коли ви справді послухаєте [1] Мене, — говорить Господь, — щоб у суботній день не проносити тягарів через брами цього міста, а щоб святити день суботній, щоб не робити жодного діла,
25 то входитимуть через брами цього міста царі та володарі, які сидять на престолі Давида, і сидять на колісницях і конях, — вони і їхні володарі, мужі Юди і ті, що живуть в Єрусалимі, і це місто буде заселене навіки.
26 І прийдуть з міст Юди і довкола Єрусалима, і з землі Веніаміна, і з рівнини, і з гори, і з тієї країни, що до півдня, несучи всепалення, і жертви, і манаа [2] , і ладан, несучи хвалу до Господнього дому.
27 І буде, що коли Мене не вислухаєте, щоб святити суботній день, щоб не носити тягарів і не проходити крізь брами Єрусалима в суботній день, то запалю вогонь у його брамі, і він пожере вулиці Єрусалима, і не погасне.
Книга пророка Єремії, 17 глава