1 Хто Цей, Який прийшов з Едому, у червоних шатах з Восора, Такий величний в шатах могутності, з владою? Я говорю про праведність і суд спасіння.
2 Чому Твій одяг червоний, і Твоє вбрання, як з витисненого виноградним давилом,
3 повне вичавленого? І з народів немає зі Мною нікого, і Я їх топтав у гніві, і Я їх потоптав, як землю, і звів їхню кров у землю.
4 Бо на них прийшов день відплати, і настав рік викупу.
5 І Я поглянув — і немає помічника. І Я помітив — немає помічника. І їх визволила Моя рука, і настав Мій гнів.
6 І Я їх топтав у Моєму гніві, і Я звів їхню кров у землю!
7 Я згадав Господнє милосердя, Господню доброту в усьому, чим Господь нам віддасть. Господь — добрий суддя для дому Ізраїля, Він забезпечує нас за Своїм милосердям і за безліччю Своєї праведності.
8 Він сказав: Хіба це не Мій народ? Діти не діятимуть зрадливо! І Він став їм на спасіння
9 від усякого утиску. Не посол і не ангел, але сам Господь їх спас, тому що полюбив їх і милував їх. Він їх визволив і прийняв їх, і звеличив їх на всі дні віку.
10 А вони не послухалися і розгнівили Його святий Дух. І Він повернувся їм на ворожнечу, і Він воював проти них.
11 І він згадав вічні дні, що вивів із землі пастиря овець. Де є Той, Хто поставив у них святого Духа,
12 Хто вів правицею Мойсея? Де Його плече слави? Він змусив розступитися воду перед Собою, щоб зробити Собі вічне Ім’я.
13 Провів їх через безодню, як коня через пустелю, і вони не потомилися, —
14 як худобу через рівнину. Зійшов Дух від Господа і провів їх. Так Ти повів Свій народ, щоб зробити Собі славне Ім’я.
15 Повернися з неба і поглянь з Твого святого дому і слави. Де є Твоя ревність і Твоя сила? Де є безліч Твого милосердя і Твого співчуття, що Ти стримуєш Себе від нас?
16 Адже Ти — наш Отець, бо Авраам нас не пізнав, — Ізраїль нас не знав, але Ти, Господи, наш Отець! Визволи нас, — від початку на нас є Твоє Ім’я!
17 Чому Ти, Господи, дав нам заблукати з Твоєї дороги, твердими вчинив наші серця, щоб ми Тебе не боялися? Повернися задля Твоїх рабів, задля племен Твого спадку,
18 щоб ми успадкували трохи Твоєї святої гори, — наші вороги потоптали Твою святиню.
19 Ми стали, як на початку, коли Ти не володарював над нами, коли не називалося на нас Твоє Ім’я.
1 Якщо Ти відкриєш небо, то від Тебе гори будуть охоплені тремтінням, і вони розтануть,
1 Якщо Ти відкриєш небо, то від Тебе гори будуть охоплені тремтінням, і вони розтануть,
Книга пророка Ісаї, 63 глава