1 А це настанови, які викладеш перед ними.
2 Якщо купиш раба-єврея, то нехай шість років він працює для тебе, а на сьомий рік нехай він даром вийде на свободу.
3 Якщо він сам-один прийшов, то нехай сам і вийде. Якщо ж разом з ним прийшла дружина, то нехай і дружина вийде з ним.
4 Якщо ж господар дасть йому дружину, і та народить йому синів чи дочок, то дружина й діти хай залишаються в його господаря, а він нехай вийде сам.
5 Якщо ж раб у відповідь скаже: Я люблю мого господаря, дружину і дітей, — не поспішаю на волю!
6 Тоді нехай його господар приведе його до Божого судилища, а тоді приведе його до дверей і до одвірка, і господар шилом проколе йому вухо, і той служитиме йому навіки.
7 Якщо ж хтось продасть свою дочку як служницю, то не вийде вона так, як виходять рабині.
8 Якщо вона не догодить своєму господареві, з яким заручена, то нехай звільнить її за викуп. А чужому народові йому не дозволяється продати її, бо погордив нею.
9 Якщо ж заручив її синові, то нехай обходиться з нею за правами дочок.
10 Якщо ж візьме йому іншу, то хай не позбавить її необхідного, одягу і співжиття.
11 Якщо ж цих трьох речей не дотримається щодо неї, то нехай вона вийде даром, без грошей.
12 Якщо хтось когось ударить, і той помре, — він неодмінно має померти [1].
13 А тому, хто не хотів убивати, але Бог передав когось в його руки, — Я дам тобі місце, куди втече той, хто вбив.
14 Коли ж хто вистежив, щоб підступно вбити свого ближнього, і прибіжить туди, — такого забрати і від Мого жертовника, щоб видати на смерть.
15 Хто б’є свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [2].
16 Хто проклинає свого батька чи свою матір, має неодмінно померти [3].
17 Коли хтось украде когось із синів Ізраїля, заволодіє ним, продасть, і срібло буде знайдене в нього — такий має неодмінно померти [4].
18 Якщо ж сваряться два чоловіки, і один з них ударить ближнього каменем чи кулаком, і той не помре, а зляже в ліжко,
19 і якщо чоловік устане та вийде з палицею надвір, тоді той, хто вдарив, буде звільнений від покарання. Лише нехай заплатить за втрату від його непрацездатності та за лікування.
20 Якщо хтось вдарить свого раба чи свою рабиню палицею, — так, що помре від його руки, той має бути неодмінно покараний [5].
21 Та коли проживе один день чи два, то не буде покараний, бо це — його гроші.
22 Якщо б’ються два чоловіки, і вдарять вагітну жінку, і її дитина появиться на світ не повністю сформованою, то такий неодмінно понесе кару [6] , — він заплатить згідно з оцінкою, яку зробить чоловік жінки.
23 Та якщо дитина буде повністю сформована, то нехай дасть душу за душу,
24 око за око, руку за руку, зуб за зуб, ногу за ногу,
25 опік за опік, рану за рану, синець за синця.
26 Якщо хтось виб’є око своєму рабові чи око своїй рабині, і вони осліпнуть, то нехай відпустить їх на волю за їхнє око;
27 і якщо виб’є зуб рабові або зуб своїй рабині, — нехай відпустить їх на волю за їхній зуб.
28 Якщо віл рогами заколе чоловіка чи жінку, — так, що помре, то вола обов’язково поб’ють камінням [7] , і його м’ясо не будуть їсти, а власник вола — невинний.
29 Якщо ж віл бив рогами вчора й третього дня, і про це попереджували його власника, але той не зарізав його, то коли рогами вб’є чоловіка чи жінку, нехай віл буде побитий камінням, і його власник також нехай буде покараний на смерть.
30 А якщо на нього накладуть викуп, то нехай за свою душу дасть викуп, який лише на нього накладуть.
31 І якщо рогами заколе сина чи дочку, — нехай учинять з ним за цим же приписом.
32 Якщо ж віл заколе рогами раба чи рабиню, — нехай власник вола дасть їхньому господареві тридцять дідрахм срібла, а вола поб’ють камінням.
33 Якщо хтось відкриє яму чи викопає яму і її не закриє, а туди впаде теля чи осел,
34 то власник ями відшкодує: їхньому господареві він заплатить гроші, а те, що загинуло, буде його.
35 Якщо ж чийсь віл рогами заколе сусіднього вола, і той здохне, то живого вола продадуть і розділять його ціну, і поділять вола, який загинув.
36 Та якщо було відомо, що віл колов рогами вчора і третього дня, і про це попередили його власника, але той не зарізав його, то він віддасть вола за вола, а мертвий буде його.
37 Якщо хтось вкраде бичка чи вівцю і заріже їх чи продасть, то віддасть за бичка п’ять бичків, а за вівцю — чотири вівці.
Друга книга Мойсеєва: Вихід, 21 глава