1 Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку.
2 Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці.
3 Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки.
4 А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі.
5 Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його.
6 А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей.
7 Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину?
8 А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини.
9 І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми.
10 А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей [1] , кажучи: Я його витягла з води.
11 Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля.
12 Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску.
13 А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього?
14 Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія?
15 Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці.
16 А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду, поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька.
17 Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець.
18 А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули?
19 Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець.
20 Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба!
21 І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину.
22 Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам [2] , кажучи: Адже я — захожий у чужій землі.
23 Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога.
24 І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом.
25 Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.
Друга книга Мойсеєва: Вихід, 2 глава