1 Пісня-псалом синів Корея. На закінчення. У відповідь про маелет. Повчання Емана-ізраїльтянина.
2 Господи, Боже мого спасіння! Вдень і вночі я волав перед Тобою.
3 Нехай дійде до Тебе молитва моя; прихили Своє вухо до мого благання, Господи.
4 Адже моя душа сповнена горя, і моє життя наблизилося до аду.
5 Я віднесений до числа тих, які сходять до ями, я став немов безпомічна людина, вільний серед мертвих,
6 немов покинуті смертельно поранені, які лежать у гробах, котрих Ти більше не згадуєш, — вони відпали від Твоєї руки.
7 Мене вкинули до преглибокого рову — у темряву, серед тіні смерті.
8 Наді мною тяжів Твій гнів, Ти навів на мене всі Свої буруни.
(Музична пауза).
(Музична пауза).
9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, вони гидують мною; мене ув’язнено, і я не виходив.
10 Мій зір ослаб від злиднів. Увесь день я кликав до Тебе, Господи, простягав до Тебе свої руки.
11 Хіба Ти творитимеш чудеса для мертвих? Хіба лікарі підіймуть їх, і вони будуть прославляти Тебе?
12 Чи хтось у гробі розповідатиме про Твоє милосердя і в знищенні — про Твою правду?
13 Хіба в темряві знатимуть про Твої дивовижні діла, і в забутій землі — про Твою праведність?
14 Я ж, Господи, закликав до Тебе, і вранці моя молитва найпершою полине до Тебе.
15 Господи, чому відкидаєш мою душу, відвертаєш від мене обличчя Своє?
16 Я — нещасний, я в біді від моєї молодості: я був звеличений, понижений, пройшов через великі труднощі.
17 На мене найшов Твій гнів, і Твої страхи потрясли мною.
18 Вони оточили мене — увесь день, наче вода, і разом тримали мене в облозі.
19 Ти віддалив від мене друга та ближнього і моїх знайомих через страждання.
Книга Псалмів, псалом 87