1 Псалом Давида. Господи, учини суд над тими, котрі кривдять мене, побори тих, які воюють зі мною.
2 Візьми зброю та щит і підіймись мені на допомогу.
3 Витягни меча і перепини тих, які мене переслідують. Скажи моїй душі: Я — твоє спасіння.
4 Хай посоромляться й зазнають стиду ті, які дошукуються моєї душі, хай обернуться назад і покриються ганьбою ті, котрі виношують проти мене зло.
5 Хай стануть вони, як порох, який розносить вітер, — нехай прожене їх Господній ангел.
6 Нехай їхня дорога покриється темрявою і стане ковзкою, нехай ангел Господній їх переслідує.
7 Однак вони даремно наставили на мене свою згубну пастку, безпідставно дорікали моїй душі.
8 Нехай накриє їх сітка, про яку не знають, нехай їх схопить капкан, який самі прикрили, хай попадуться в ті ж тенета.
9 А моя душа радітиме в Господі, буде веселитися своїм Спасителем.
10 Усі мої кості скажуть: Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш бідного з рук тих, які сильніші за нього, а вбогого і нужденного — від тих, які його грабують.
11 Піднялися фальшиві свідки й стали допитувати мене про те, чого я не знав.
12 Відплатили мені злом за добро, осиротили душу мою.
13 А я, коли вони тривожили мене, одягався в мішковину, упокорював свою душу постом; тож моя молитва повернеться в моє нутро.
14 Я піклувався про кожного з них, як про друга, як про свого брата, і впокорювався — як той, хто ридає і сумує.
15 Вони ж з мене глузували, зійшлися, зібрали на мене кари, а я не знав; розділилися і не покаялися.
16 Цькували мене, глузливо висміювали, скреготали на мене своїми зубами.
17 Господи, коли Ти зглянешся? Відведи мою душу від їхнього злодіяння, мою єдину — від левів.
18 Я прославлятиму Тебе, Господи, на багатолюдному зібранні, оспівуватиму Тебе перед великим народом.
19 Не дай потішитися наді мною тим, які безпідставно ворогують проти мене, котрі без причини мене ненавидять і переморгуються очима:
20 бо зі мною вони говорять мирно, а в гніві задумують зраду.
21 Порозкривали на мене свої уста й сказали: Добре, добре! Побачили наші очі!
22 Ти побачив, Господи, тож не промовчи. Господи, не відступи від мене.
23 Устань, Господи, і зваж на мій суд і мою справу, Боже мій і Господи мій!
24 Суди мене за Своєю праведністю, Господи, Боже мій, аби не насміхалися наді мною
25 і не говорили у своїх серцях: Добре, добре нашій душі! Хай не скажуть: Ми проковтнули його!
26 Хай застидаються і засоромляться разом ті, які радіють з мого лиха, хай одягнуться в стид і сором ті, які вихваляються переді мною.
27 Хай радіють і веселяться ті, які бажають справедливості щодо мене, і хай завжди говорять ті, котрі бажають миру Своєму рабові: Тож буде звеличений Господь!
28 І язик мій буде навчатися Твоєї праведності та як віддавати весь день Тобі хвалу.
Книга Псалмів, псалом 34