1 На закінчення. Про ранкове заступництво. Псалом Давида.
2 Боже, Боже мій! Вислухай мене. Чому Ти мене покинув? Слова моїх переступів далекі від мого спасіння.
3 Боже мій, я волатиму вдень, — Ти не почуєш, вночі — і це для мене не буде безумністю.
4 Ти ж, хвало Ізраїля, живеш у святому.
5 На Тебе надіялися наші батьки; вони покладали надію, — і Ти їх спас.
6 Бо до Тебе кликали — і спаслися; на Тебе надіялися — і не були засоромлені.
7 Я ж не людина, а черв’як, — посміховисько в людей і погорда для народу.
8 Усі ті, які мене бачили, насміхалися з мене, шепотіли губами і похитували головами:
9 він покладав надію на Господа, то нехай його спасе; нехай його визволить, коли він Йому любий!
10 Але ж Ти — Той, Хто вивів мене з лона, Ти — надія моя від грудей моєї матері.
11 Тобі я був відданий від лона, — від лона моєї матері Ти — мій Бог!
12 Не відходь від мене, бо скорбота близько, а помічника немає.
13 Багато бичків обступило мене, вигодувані бики оточили мене.
14 Вони розкрили на мене свою пащу, наче лев, що хапає і ричить.
15 Я розлився, як вода, і всі мої кості розсипалися; наче віск зробилося моє серце, що тане в моєму нутрі.
16 Моя сила висохла, як глиняний черепок, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти звів мене.
17 Мене обступило багато псів, зборище злочинців оточило мене, вони пробили мої руки й ноги.
18 [Вони порахували] всі мої кості, і вони придивлялися та спостерігали за мною.
19 Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереб.
20 Ти ж, Господи, не віддаляй допомоги [Своєї від мене], будь готовий заступитися за мене.
21 Спаси мою душу від меча і мою єдинородну — від собачої лапи.
22 Спаси мене з пащі лева і мою смиренність — від рогів однорогів.
23 Сповіщу Твоє Ім’я моїм братам, серед церкви оспівуватиму Тебе.
24 Ви, що боїтеся Господа, хваліть Його! Усі нащадки Якова, прославте Його! Хай бояться Його всі нащадки Ізраїля!
25 Адже Він не погордував і не знехтував молитвою бідного, і не відвернув Свого обличчя від мене, а коли я закликав до Нього, то Він вислухав мене.
26 Тобі моя хвала на великому зібранні; я засилатиму свої молитви перед тими, хто Його боїться.
27 Будуть їсти убогі й наситяться; будуть хвалити Господа ті, хто Його шукає. Їхні серця житимуть навіки-віків.
28 Усі кінці землі згадають і повернуться до Господа; усі сімейства народів поклоняться перед Тобою.
29 Адже царство — воно Господнє, і Він панує над народами.
30 Наситилися і поклонилися всі багачі землі; перед Ним припадуть усі, які сходять у землю. А моя душа живе для Нього.
31 І мої нащадки будуть служити Йому. Про майбутнє покоління сповіститься Господу,
32 вони звіщатимуть про Його праведність народові, що має народитися, — бо так встановив Господь.
Книга Псалмів, псалом 21