1 І сталося, коли Санаваллат, Товія, аравієць Ґисам і решта з наших ворогів почули, що я збудував стіну, то не залишилось у них духу. До того часу в брамах я не встановив воріт.
2 Тож Санаваллат і Ґисам послали до мене, кажучи: Давай зберемося разом в селах на рівнині Оно. А вони замислили вчинити мені зло.
3 Та я відіслав до них послів, кажучи: Я роблю велику справу і не зможу прийти, щоб часом справа не зупинилася. Як тільки її закінчу, то прийду до вас.
4 А вони присилали до мене подібне до цього слово, і я їм відсилав згідно із цим.
5 І тоді Санаваллат послав до мене свого раба і відкритого листа в його руці.
6 А в ньому було написано: Між народами поширилася чутка, що ти і юдеї задумуєте збунтуватися, через це ти і будуєш мур, і ти станеш у них царем.
7 Тож для цього ти собі поставив пророків, аби ти сів у Єрусалимі за царя в Юди. Тепер же сповістять цареві про ці справи. Тож тепер давай порадимося про це!
8 А я послав до нього, кажучи: Не сталося за цими словами, які ти говориш, бо від твого серця ти ними обманюєш!
9 Адже всі нас залякують, кажучи: Ослабнуть їхні руки від цієї справи, і вона не буде зробленою! Тепер же я укріпив свої руки!
10 Одного разу я прийшов у дім Семея, сина Далая, сина Меитавила, а він сидить замкнений. І він сказав: Давай зберемося в Божому домі, у середині нього, і замкнемо його двері, бо вночі мають прийти тебе вбити!
11 А я відповів: Хіба чоловік, такий, як я, втікатиме? Або, хто такий чоловік, який увійде в дім і житиме?
12 І я зрозумів, і ось Бог його не послав, бо це пророцтво — слово проти мене. Товія і Санаваллат найняли
13 проти мене юрбу, щоб я злякався, учинив так і згрішив, щоб став я для них поганим іменем, аби вони докорили мене.
14 Згадай, Боже, Товії і Санаваллатові згідно із цими його ділами, пророкові Ноадії та решті з пророків, які мене лякали!
15 На двадцять п’ятий день місяця Елула — через п’ятдесят два дні, мур завершили.
16 І сталося, коли всі наші вороги почули, то злякалися всі народи, які довкола нас, і напав сильний страх у їхніх очах, і пізнали, що від нашого Бога цю справу доведено до завершення.
17 І в ті дні від багатьох знатних з Юди пішли листи до Товії, і від Товії прийшли до них,
18 бо багато хто в племені Юди були під клятвою йому, адже він був зятем Сехенії, сина Ірая, а його син Йонатан взяв дочку Месулама, сина Варахія, за жінку.
19 Тож вони промовляли до мене його слова, і мої слова доносили йому, а Товія надсилав листи, щоб мене налякати.
Книга Неемії, 6 глава