1 І промовив Елісей до жінки, сина якої воскресив, кажучи: Встань, іди, ти і твій дім, і перебувай, де тільки-но зможеш перебувати, бо накликав Господь голод на землю! Тож на сім років на землю прийшов голод!
2 І піднялася жінка, і вчинила за словом Елісея, і пішла вона та її сім’я, і жила в землі филистимців сім років.
3 І сталося після закінчення сімох років, повернулася жінка із землі филистимців до міста і прийшла, щоби голосити перед царем про свій дім і про свої поля.
4 І промовив цар до Ґіезія, слуги Елісея, Божого чоловіка, наказуючи: Розвідай мені про всі великі діла, які вчинив Елісей!
5 І сталося, коли він розповідав цареві, як той воскресив сина померлого, аж ось жінка, сина якої воскресив Елісей, почала голосити перед царем про свій дім і про свої поля. А Ґіезій сказав: Володарю-царю, це жінка, і це її син, якого воскресив Елісей!
6 Тож цар розпитав жінку, і вона розповіла йому. І цар дав їй одного євнуха, кажучи: Поверни те все, що належить їй, і всі плоди її поля від того дня, в який вона покинула землю, аж до тепер!
7 І прийшов Елісей у Дамаск, а син Адера, цар Сирії, захворів, і тому сповістили, повідомляючи: Прийшов Божий чоловік аж сюди!
8 І цар промовив до Азаїла: Візьми у свою руку дар і вийди для зустрічі з Божим чоловіком, і довідайся в Господа через нього, запитуючи: Чи виживу із цієї моєї хвороби?
9 І Азаїл пішов йому назустріч, і взяв дар у свою руку та все добро Дамаска, яке несли сорок верблюдів, пішов і став перед ним, і сказав Елісеєві: Твій син, син Адера, цар Сирії, послав мене до тебе, запитуючи: Чи переживу цю мою хворобу?
10 А Елісей сказав: Іди, скажи йому: Ти безсумнівно житимеш [1]! Та показав мені Господь, що він безсумнівно помре [2]!
11 І Божий чоловік став перед ним аж зніяковів, і заплакав.
12 Тож Азаїл запитав: Що це, що мій володар плаче? А він відповів: Тому що я дізнався, що ти вчиниш зло синам Ізраїля — їхні укріплення знищиш вогнем, а їхніх вибраних вб’єш мечем, поб’єш їхніх немовлят і порозпорюєш їхніх вагітних жінок.
13 Та Азаїл сказав: Хто є твій раб, хіба дохла собака, що вчинить таку справу? А Елісей промовив: Господь показав мені тебе, як ти царюєш над Сирією.
14 І той відійшов від Елісея, і прийшов до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Елісей? А він промовив: Сказав мені: Ти безсумнівно житимеш [3]!
15 І сталося на другий день, що той взяв покривало, намочив у воді й поклав на його обличчя, і той помер. А сам Азаїл зацарював замість нього.
16 У п’ятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Йорам, син Йосафата, цар Юди.
17 Він був тридцятидволітнього віку, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі.
18 І пішов дорогою царів Ізраїля, як чинив дім Ахава, бо дочка Ахава була йому за жінку. І той робив погане перед Господом.
19 Та Господь не бажав знищити Юду через свого раба Давида, як і сказав, щоби дати світильник йому і його синам на всі дні.
20 У його дні Едом відступив з-під руки Юди, і вони поставили над собою царя.
21 І пішов Йорам до Сіора, і всі колісниці з ним, і сталося, як він піднявся і побив Едома, що довкола нього, і володарів колісниць, то народ втік до своїх поселень.
22 І відступив Едом з-під руки Юди аж до цього дня. Тоді відступив і Ловена в той час.
23 А інші слова Йорама, і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди?
24 І заснув Йорам зі своїми батьками, і поховали його з його батьками в місті Давида, його батька. І замість нього зацарював його син Охозія.
25 У дванадцятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Охозія, син Йорама.
26 Охозія був двадцятидволітнього віку, коли він зацарював, і царював у Єрусалимі один рік. А ім’я його матері — Ґотолія, дочка Амврія, царя Ізраїля.
27 Та він пішов дорогою дому Ахава і чинив зло перед Господом, як і дім Ахава.
28 З Йорамом, сином Ахава, він пішов на війну проти Азаїла, царя филистимців, у Реммоті ґалаадському, та сирійці розгромили Йорама.
29 І цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Єзраелі від ран, які йому завдали в Реммоті, коли він воював з Азаїлом, царем Сирії. А Охозія, син Йорама, спустився, щоби побачитися з Йорамом, сином Ахава в Єзраелі, бо той хворів.
Друга книга царів, 8 глава