1 І сталося, що на дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його армія пішли в наступ проти Єрусалима; вони оточили його і проти нього збудували довкола бойові споруди.
2 І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
3 На дев’ятий день місяця запанував у місті голод, і не було хліба для народу землі.
4 У стіні міста було зроблено пролом, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, яка між стінами, це із царського саду, а біля міста довкола були халдеї. І він пішов дорогою Арави,
5 і погналося халдейське військо за царем, і схопили його в Аравоті єрихонському, і все його військо розсіялося від нього.
6 А царя схопили і привели його в Девлату, до царя Вавилону, і той виголосив над ним вирок.
7 І він убив синів Седекії в нього на очах, осліпив очі Седекії, закував його в кайдани і відвів його у Вавилон.
8 У п’ятому місяці, сьомого дня місяця (це дев’ятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону), прийшов до Єрусалима Навузардан, начальник царської охорони, який стояв перед царем Вавилону.
9 І він спалив Господній дім, дім царя і всі доми Єрусалима, — кожний дім спалив
10 начальник царської охорони.
11 А останок народу, який залишився в місті, і зрадників, які пішли до царя Вавилону, і решту народу Навузардан, начальник царської охорони, перемістив.
12 А бідних землі начальник царської охорони залишив як виноградарів і рільників.
13 І халдеї знищили мідні стовпи, що в Господньому домі, мехоноти [1] і мідне море, що в Господньому домі, а їхню мідь забрали у Вавилон.
14 Казани, лопатки, посудини, кадильниці та весь мідний посуд, який використовували для служіння, він забрав.
15 Начальник царської охорони забрав кадильниці, золотий і срібний посуд,
16 два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для Господнього дому. Не було лічби міді всього посуду.
17 Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому — мідний хотар [2] , висота хотара — три лікті, і відступ на хотарі, мигдалеві яблука довкола, усе мідне. І подібний до цього другий стовп на відступі.
18 І начальник царської охорони взяв Сарая, першого священика, і Софонію, сина з других, і трьох, які слідкували за обліком,
19 а з міста взяв одного євнуха, який був поставлений над військовими мужами, і п’ятьох мужів, які гляділи на обличчя царя, яких знайдено в місті, і писаря військового командира, який тримав опис народу землі, і шістдесят мужів народу землі, яких знайдено в місті.
20 І взяв їх Навузардан, начальник царської охорони, і відвів їх у Девлату, до вавилонського царя,
21 і цар Вавилону побив їх, і повбивав їх у Девлаті, у землі Емата. І Юду виселили з його землі.
22 А стосовно народу, який залишився в землі Юди, котрих залишив Навуходоносор, цар Вавилону, то він настановив над ними Ґодолію, сина Ахікама, сина Сафана.
23 І почули всі військові командири, вони і їхні люди, що цар Вавилону настановив Ґодолія, і вони прийшли до Ґодолія в Массифат: Ізмаїл, син Натанія, і Йонатан, син Кария, і Сарая, син Танемата, Нетодатіт і Єзонія, син Махатія, — вони і їхні мужі.
24 І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв! Перебувайте в землі й служіть цареві Вавилону, і вам буде добре!
25 Та сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з нащадків царів, а з ним — десять мужів. Вони побили Ґодолію, юдеїв і халдеїв, які були з ним у Массифаті, і він помер.
26 І весь народ, від малого і аж до великого, та військові командири піднялися і пішли в Єгипет, бо їх охопив страх перед халдеями.
27 І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, на двадцять сьомий день місяця, Евілмародах, цар Вавилону, у рік свого зацарювання підняв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з його дому-в’язниці.
28 Він заговорив добре до нього і поставив його престол вище від престолів царів, які були з ним у Вавилоні,
29 і змінив його в’язничний одяг, і той постійно їв хліб перед ним усі дні свого життя.
30 І йому виділена їжа, на постійно виділена їжа, давалася йому з дому царя, — визначена йому міра, — з дня на день, усі дні його життя.
Друга книга царів, 25 глава