1 І знову зібрав Давид кожного молодця з Ізраїля, якихось сімдесят тисяч.
2 Давид піднявся і пішов, і весь народ, який з ним, і дехто з володарів Юди, коли він ішов, щоб забрати звідти Божий ковчег, над яким прикликається Ім’я Господа сил, Який перебуває над херувимами.
3 І взяли Господній ковчег на нового воза, забрали його з дому Амінадава, що на горі. Оза та його брати, сини Амінадава, скеровували віз
4 із ковчегом, а його брати йшли перед ковчегом.
5 Давид та ізраїльські сини танцювали перед Господом з настроєними гуслами — із силою, з піснями, з арфами, із сопілками, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.
6 Вони прийшли до току Нодава, а Оза простягнув свою руку до Божого ковчега, щоб його підтримати, і схопив його, аби утримати його, тому що його перехилив бичок.
7 А Господь розлютився на Озу, і його там уразив Бог, і там, біля Господнього ковчега перед Богом, він помер.
8 І Давид занепав духом через те, що Господь побив Озу. І те місце назвали: Побиття Ози, аж до цього дня.
9 І Давида охопив страх перед Господом у той день, і він говорив: Як увійде до мене Господній ковчег?
10 І не забажав Давид перенести до себе, у місто Давида, ковчег Господнього завіту, тож Давид завернув його до дому Аведдара, ґеттейця.
11 І Господній ковчег перебував у домі Аведдара, ґеттейця, три місяці. А Господь поблагословив увесь дім Аведдара і все, що в нього.
12 І цареві Давидові сповістили, переказуючи: Господь поблагословив дім Аведдара і все, що в нього, через Божий ковчег! І тоді Давид пішов, і з радістю супроводив Господній ковчег з дому Аведдара в місто Давида.
13 З ним були сім хорів, які несли ковчег, і жертва — теля та ягня.
14 А Давид грав перед Господом на настроєних гуслах, і він був одягнений у шляхетне вбрання.
15 Тож Давид і весь дім Ізраїля принесли Господній ковчег з гуканням і зі звуком труби.
16 І сталося, коли несли ковчег до міста Давида, Мелхола, дочка Саула, поглянула крізь вікно і побачила царя Давида, який танцював і скакав перед Господом, і відчула до нього зневагу у своєму серці.
17 А Господній ковчег принесли і помістили його на його місце посеред намету, який для нього спорудив Давид. І Давид приніс всепалення і мирну жертву перед Господом.
18 І завершив Давид приношення всепалення і мирної жертви, і поблагословив народ в Ім’я Господа сил.
19 І вділив усьому народові для всієї сили-силенної Ізраїля, від Дана аж до Вирсавії, від чоловіка аж до жінки, кожному буханець хліба, частину печеного на вогні та пирога зі сковороди. І весь народ, кожний з них, пішов до свого дому.
20 Повернувся і Давид, щоб поблагословити свій дім, а назустріч Давидові вийшла Мелхола, дочка Саула, і поблагословила його, і сказала: Як прославився сьогодні ізраїльський цар, який сьогодні оголився на очах рабинь, своїх слуг, так, як оголюється хіба-що [1] хтось із танцюристів!
21 А Давид промовив до Мелхоли: Танцюватиму перед Господом! Благословенний Господь, Який вибрав мене замість твого батька і замість усього його дому, щоб поставити мене проводирем над Своїм народом, над Ізраїлем, тож скакатиму і танцюватиму перед Господом!
22 І знову так відкриюся, і буду поганим у твоїх очах, і буду з молодими, з якими, як сказала ти, я прославився!
23 І в Мелхоли, дочки Саула, не було дитини аж до дня її смерті.
Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів), 6 глава