1 Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, ти був пристанню нашою з роду в рід.
2 Перше, чим гори постали, і ти сотворив землю і весь сьвіт, од віку до віку ти єси, Боже.
3 Ти вертаєш людей у зотлїннє і кажеш: Вернїтесь, дїти людські!
4 Бо тисяча лїт перед очима твоїми, мов день вчорашнїй, що минув, і як одна сторожа в ночі.
5 Змітаєш їх геть; вони — як сон вранцї, як трава, що прозябає.
6 Вранцї цвите і зеленїє, у вечір вяне і сохне.
7 Ми бо нидїємо від гнїву твого, від яростї твоєї ми тревожимось.
8 Ти поставив перед собою несправедливостї наші, тайни наші перед сьвітлом лиця твого.
9 Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
10 Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх — то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
11 Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
12 Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!
13 Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!
14 Насити нас вранцї милостю твоєю, і будем радуватись і веселитись по всї днї наші!
15 Звесели нас по мірі днїв, в котрих понижив нас, по мірі лїт, в котрих ми горя зазнали.
16 Яви дїла твої слугам твоїм, а величиє твоє над синами їх!
17 І благоволеннє Господа Бога нашого нехай буде над нами! І дїло рук наших утверди для нас. Боже утверди дїло рук наших!
Книга Псалмів, псалом 90