1 Проводиреві хора: Від раба Господнього Давида, котрий сьпівав слово піснї сієї до Господа, як Господь ізбавив його з рук ворогів його і з рук Саула. І сказав він: Л юблю тебе, Господи, сило моя!
2 Господь скеля моя, і ізбавленнє моє; мій Бог, моє прибіжище, на него вповати му. Він щит мій і ріг мого спасення, башта моя високая.
3 Покличу Господа, котрому належиться слава, і від ворогів моїх спасуся.
4 Обгорнули мене муки смертні, злякали мене потоки погибелї.
5 Пута пекольні обняли мене, сїти смертні обхопили мене.
6 В тїснотї моїй заквилив я до Господа, і благав Бога мого; він почув з храму свого голос мій, і благаннє моє дійшло до слуху його.
7 Захиталась тодї і задрожала земля, тремтїли підвалини гір і хитались, бо запалав він гнївом.
8 Бухнув дим із нїздер його, і вогонь пожираючий посипався із уст його, углє паляще бурхало з него.
9 Нахилив небеса, і спустився на землю, і стала чорна хмара під ногами його.
10 І возсївши на херувима, прилетїв, і вознїсся на крилах вітряних.
11 Темряву зробив своїм покровом, наметом кругом себе — темряву вод, густі воздушні хмари.
12 При сяєві блискавок його пересунулась перед ним густа його хмара, і посипались гряд і углє огнисте.
13 І загремів Господь на небесах, і Всевишнїй підняв свій голос — гряд і углє паляще.
14 Пустив стріли свої, і розігнав їх, і метнув блискавками, і заколотив їх.
15 І зявились зливні потоки, і підвалини сьвіта розкрились від грізного голосу твого, Господи, від лютування гнїва твого.
16 Він простер руку з високостї, і, вхопивши, витяг мене з поводї великої.
17 Він вирятував мене від сильного ворога мого і від ненависників моїх, були бо вони дужші від мене.
18 Вони запопали мене в день нещастя мого, та Господь був підпорою моєю.
19 Випровадив мене на простір, і визволив, бо вподобав мене.
20 Віддав менї Господь по правдї моїй, по чистотї рук моїх нагородив мене.
21 Бо державсь я на дорозї Господнїй, і не відступив, як безбожний, від Бога мого.
22 Бо всї заповідї його були передо мною, і від приказів його я не відхилився.
23 Я був правий перед ним, і стеріг ся робити кому кривду.
24 І Господь віддав менї по правдї моїй, по чистотї рук моїх перед очима його.
25 Для милосердного ти являєшся милосердним; для чоловіка звершеного — звершеним.
26 Для чистого являєшся чистим, а від лукавого — ти одвертаєшся.
27 Ти бо спасаєш народ бідолашний, і принизуєш очі гордих.
28 Бо ти запалюєш сьвітильника мого; Господь, Бог мій, просьвітить темряву мою.
29 Бо з тобою піду на роту, з Богом моїм проберуся через мури.
30 Дороги Божі праві; слова Господнї чисті; він щит для всїх уповаючих на него.
31 Бо хто Бог, кромі Господа, і хто скеля, як тілько Бог наш.
32 Бог, що підперезує мене силою, і рівняє для мене дорогу.
33 Робить мої ноги, як в ланї, і ставить мене на висотах моїх.
34 Навчає руки мої до бою, і напинати зелїзного лука.
35 Ти дав менї щит спасення твого, і правиця твоя піддержувала мене, і милість твоя зробила мене великим.
36 Ти дав простір стопам моїм, і ноги мої не спотикнулись.
37 Погнався я за ворогами, і здогонив їх, і не вернувся, доки не знищив їх.
38 Розбив їх, і не змогли встати; полягли під ногами моїми.
39 І ти підперезав мене силою до бою, кинув під ноги мої тих, що проти мене встали.
40 І ти віддав менї хребти ворогів моїх, і тих, що ненавидять мене, я знищу.
41 Підняли вони зойк, — та не було кому рятувати їх, — до Господа, а він не вислухав їх.
42 І я розбиваю їх як порох перед вітром; як сьміттє з улицї, викинув їх.
43 Ти спас мене від бунту людей, ти поставив мене головою над народами, менї служить народ, котрого не знав я перше.
44 Почувши тілько, вже стали послушними менї; сини чужоземні піддались менї, піддобруючись.
45 Сини чужоземні злякались, і тремтїли в замках своїх.
46 Господь жиє, і благословенна будь моя скеля, і нехай буде прославлений Бог мого спасення!
47 Бог, що дав менї помститись, і покорив менї народи,
48 Що спас мене від ворогів моїх; ба й піднїс мене над ними, що встали проти мене; від чоловіка розбишаки збавив мене.
49 За се, Господи, воздам хвалу тобі між народами, і сьпівати му псальми імени твоєму.
50 Ти бо дав велику підмогу і спасеннє цареві, і надїлив милостю помазаньця свого Давида і рід його по віки.
Книга Псалмів, псалом 18