1 Се ж останнє Давидове слово, слово Давида, Ессеєвого сина, слово мужа поставленого високо, помазанника Бога Яковового, й любого сьпівця Ізрайлевого:
2 Дух Господень глаголе в менї, й слово його на язицї в мене.
3 Сказав Бог Ізрайлїв, говорив про мене скеля Ізрайлева: володїти ме над людьми праведний, буде царювати в Господньому страсї.
4 Як на досьвітньому розсьвітї, при сходї сонця на безхмарньому небі від його сьвітла після дощу виходить із землї трава,
5 Чи не так же й мій дом перед Богом? Бо завіт віковічно статочнїй й твердий вчинив він зо мною. Чи не так же виходить від його все спасеннє моє й все бажаннє моє?
6 А безбожники, се його тернє викинене, що рукою його нїхто не торкає,
7 А хто хоче його зібрати, той бере залїзо, або держало до списа, й палять його на місцї.
8 А се ймення хоробрих силачів у Давида: Ісбозет Ахаманїй, головний між трьома; він підняв списа свого на вісїмсот мужів, і побив їх заразом.
9 Після його йде між трьома невміраками Елеазар, син Дода Ахового. Він належав до тих трьох хоробрих, що з Давидом поругали Филистіїв зібраних до війни;
10 Ізрайлитяне виступили були проти них, а він став і стинав Филистіїв покіль рука в його втомилась і неначе приросла до меча. І дарував Господь того дня велику побіду, й військо йшло за ним тільки задля пліндрування.
11 Після його йде Самма Агенко, Гарарій. Раз зібрались Филистії в Тирію. Там була нива, засїяна сочовицею. Як же люде повтїкали перед Филистіями,
12 Зупинився він серед ниви, оборонив її й побив Филистіїв. І подав Господь тодї велику подуж.
13 Одного разу троє сих силачів з трийцятьох прийшли до Давида в часї жнив в печеру Одоллам, тим часом, як ватага Филистіїв стояла в долинї Рефаїмів.
14 Давид був тодї там в утвердженому місцї, а залога Филистійська стояла в Бетлеємі.
15 І схотїлось Давидові пити, й каже він: Хто б добув менї води з колодязя коло ворот Бетлеємських?
16 І пробились трьох тих силачів через табор Филистійський, набрали води з колодязя Бетлеємського та й принесли Давидові. Та він не схотїв пити її, і вилив на жертву в славу Господеві,
17 І сказав: Сохрани мене, Господи, від того, щоб я таке чинив! Се кров сьмільчаків, що важили життєм своїм, ійдучи по неї! й не схотїв її пити. От що чинили отті три невміраки!
18 Й Абесса, брат Йоабів, Саруєнко, був головним з трьох инших. Він убив своїм списом триста чоловіка, й був славним між тими трьома.
19 Між сими трьома був він знатнїщий, й був їх отаманом, тим же трьом первим не був рівня.
20 Банея, син Йодая, мужа хороброго, великий дїлами, із Казеїла. Він убив двох синів Ариїла з Моабу. Раз, як упав снїг, убив він лева в ямі;
21 Сей же вбив і велетня Египтїя. Египтїй держав списа в руцї, він же пійшов із палицею на його, вирвав у Египтїя списа з руки та й положив його власним його списом.
22 Таке дїло вчинив Банея Йодаєнко; й був він славний між трьома невміраками;
23 Між трийцятьма був він у шанобі, та первим трьом не був рівня. Давид поставив його найблизшим своїм прибічником.
24 (А се ймена прочих силачів Давидових:) Асаїл, брат Йоабів, був між трийцятьма; далїй Елханан Доденко з Бетлеєму;
25 Самма з Хароду, Елика з Хароду;
26 Херець із Палту; Іра Ікешенко з Текої;
27 Ебіезер із Анатоа, Мебуннай із Гуші;
28 Залмон із Ахоху, Магарай з Нетофу;
29 Хелеб Бааненко з Нетофу; Іддай Рибаєнко з Гиви, Беняминїй;
30 Банея з Пирату; Іддай з Нахле-Гаашу;
31 Абі-Албон із Арби, Азмавет із Бархуму;
32 Еліахба з Саалбону, з синів Яшена — Йонатан;
33 Сама з Гарару; Ахіам Сараренко з Арару;
34 Елифелет, син Ахасбая Магахатового, Еліам Ахитофеленко з Гиламу;
35 Гезро з Кармелю; Паарай Арбій;
36 Ігал Натаненко з Зоби, Банїй з Гаду;
37 Зелек Аммонїй, Нахарай з Бероту, зброєноша Йоабів Саруєнків;
38 Іра з Ітрі, Гареб із Ітрі;
39 Урія Гетїй. Усїх трийцять і сїм.
Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів), 23 глава