1 П'ятнадцятого року правління кесаря Тиверія, коли Понтій Пилат був правителем Юдеї, Ірод — четверовласником Галилеї, Филип же, його брат, четверовласником краю Ітуреї та Трахонітіди, а Лісаній четверовласником Авілени,
2 за первосвящеників Анни та Каяфи, слово Боже було до Йоана, сина Захарії, в пустині.
3 І він ходив по всій околиці йорданській, проповідуючи хрищення покаяння на прощення гріхів,
4 як писано в книзі віщувань пророка Ісаї: “Голос вопіющого в пустині: Готуйте путь Господню, вирівняйте стежки його.
5 Кожна долина заповниться, кожна гора й горб знизиться, нерівне вирівняється, дороги вибоїсті стануть гладкі,
6 а кожна людина побачить спасіння Господнє.”
7 Він, отже, говорив до людей, що приходили христитися до нього: “Гадюче поріддя! Хто вам вказав утікати від настигаючого гніву?
8 Чиніть плоди, достойні покаяння, і не беріться говорити собі: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може підняти дітей для Авраама.
9 Ба вже і сокира прикладена до кореня дерев: кожне бо дерево, що не приносить доброго плоду, буде зрубане та вкинуте в вогонь.”
10 Люди питали його: “Що ж нам робити?”
11 Він відповів їм: “Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить.”
12 Прийшли також митарі христитись і йому мовили: “Учителю, що маємо робити?”
13 А він сказав їм: “Нічого більше понад те, що вам призначено, не робіть.”
14 Вояки теж його питали: “А ми що маємо робити?” Він відповів їм: “Нікому кривди не чиніть, фальшиво не доносьте і вдовольняйтесь вашою платнею.”
15 А із-за того, що люди вижидали (Месії), кожен сам у собі розмірковував про Йоана, чи не він часом Христос.
16 Йоан, звертаючись до всіх, озвався: “Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я негідний розв'язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом Святим і вогнем.
17 Його лопата в руці в нього, щоб вичистити тік свій і зібрати пшеницю в свою клуню, а полову спалити вогнем невгасимим.”
18 Навчаючи ж багато й іншого, він звіщав народові Добру Новину.
19 Тим часом четверовласник Ірод, якому Йоан докоряв за Іродіяду, жінку його брата, і за все, що Ірод накоїв,
20 додав ще й це до того всього, що замкнув Йоана до в'язниці.
21 Коли ввесь народ христився, і коли Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо,
22 і Святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на нього, та залунав з неба голос: “Ти — мій Син любий, тебе я вподобав.”
23 Сам же Ісус, коли розпочинав (свою діяльність), мав яких років тридцять і, як гадали, був сином Йосифа, сина Елі,
24 сина Маттата, сина Леві, сина Мелхі, сина Янная, сина Йосифа,
25 сина Маттатії, сина Амоса, сина Наума, сина Еслі, сина Наггая,
26 сина Маата, сина Маттатії, сина Семеїна, сина Йосеха, сина Йода,
27 сина Йоаннана, сина Реси, сина Зоровавела, сина Салатіїла, сина Нері,
28 сина Мелхі, сина Адді, сина Косама, сина Елмадама, сина Ера,
29 сина Ісуса, сина Еліезера, сина Йоріма, сина Маттата, сина Леві,
30 сина Симеона, сина Юди, сина Йосифа, сина Йонама, сина Еліякима,
31 сина Мелеа, сина Менни, сина Маттата, сина Натана, сина Давида,
32 сина Єссея, сина Йоведа, сина Вооза, сина Сали, сина Наассона,
33 сина Амінадава, сина Адміна, сина Арні, сина Есрома, сина Фареса, сина Юди,
34 сина Якова, сина Ісаака, сина Авраама, сина Тари, сина Нахора,
35 сина Серуха, сина Рагави, сина Фалека, сина Евера, сина Сали,
36 сина Каїнама, сина Арфаксада, сина Сима, сина Ноя, сина Ламеха,
37 сина Матусали, сина Еноха, сина Ярета, сина Малелеела, сина Каїнама,
38 сина Еноса, сина Сита, сина Адама, сина Бога.
Євангелія від св. Луки, 3 глава