1 Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі.
2 І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом.
3 І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо.
4 А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений.
5 Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: "Сину, відпускаються тобі твої гріхи."
6 А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі:
7 "І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?"
8 Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: "Чого таке ось намислюєте у ваших серцях?
9 Що легше — сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи?
10 Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, — мовить до розслабленого:
11 Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому."
12 Устав той — і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: "Ніколи ми такого не бачили!"
13 І знову вийшов над море, і ввесь народ сходився до нього, і він навчав їх.
14 А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: "Іди за мною!" Той устав і пішов слідом за ним.
15 І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, — тих, що за ним ішли.
16 І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: "Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?"
17 Ісус, почувши те, сказав їм: "Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних."
18 Учні ж Йоана й фарисеї постили; і приходять до Ісуса та й кажуть: "Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не постять?"
19 Ісус відповів їм: "Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити.
20 Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів.
21 Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша.
22 Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино — у нові бурдюки!"
23 Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся.
24 А фарисеї ж: йому й кажуть: "Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?"
25 А він їм: "Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, — зголоднів бо він сам і ті, що з ним були?
26 Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з'їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?"
27 І каже до них: "Суботу установлено для людини, а не людину для суботи,
28 тож Син Чоловічий — Владика й над суботою."
Євангелія від св. Марка, 2 глава