1 Промовив Господь до Мойсея:
2 “Пошли людей та нехай розглянуть Ханаан-землю, що ось я хочу дати її синам Ізраїля; пошлете їх по одному з батьківського коліна та щоб усі з них були князями.”
3 І послав Мойсей їх із Паран-пустині за Господнім наказом; самих таких чоловіків послав, що були головами в синів Ізраїля.
4 Ось їхні ймення: від коліна Рувима Шаммуа, син Заккура.
5 Від коліна Симеона Шафат, син Хорі.
6 Від коліна Юди Калев, син Єфунне.
7 Від коліна Іссахара Їгал, син Йосифа.
8 Від коліна Ефраїма Ошеа, син Нуна.
9 Від коліна Веніямина Палті, син Рафу.
10 Від коліна Завулона Гаддієл, син Соді.
11 Від коліна Йосифа, коліна Манассії, Гадді, син Сусі.
12 Від коліна Дана Аммієл, син Гемаллі.
13 Від коліна Ашера Сетур, син Міхаела.
14 Від коліна Нафталі Нахбі, син Вофсі.
15 Від коліна Гада Реуел, син Махі.
16 Це ймення мужів, яких послав Мойсей, щоб розглянули землю. Ошеу ж, сина Нуна, назвав Мойсей — Єгошуа (Ісус).
17 Послав їх Мойсей, щоб розглянули Ханаан-землю і мовив: “Здійміться звідсіль у Негев та й зійдіть на гору,
18 та огляньте землю, яка вона, і люд, що в ній живе, сильний він чи слабий, мало його чи багато,
19 і який той край, де він живе, чи добрий чи поганий, і які міста, що в них живе він, чи відкриті чи укріплені,
20 і яка земля, родюча вона чи ялова, чи е на ній дерево а чи ні. Та будьте сміливі й принесіть плоди землі.” А була саме пора дозрівання винограду.
21 То й пішли вони й розглянули землю від Сін-пустині до Рехову, що в напрямі Хамату.
22 Зійшли вони у Негев і дійшли до Хеврону, а там же були Ахіман, Шешай і Талмай, діти Анакові. Хеврон же збудовано сім років перед Цоаном в Єгипті.
23 І дійшовши до Ешкол-долини, зрізали вони там вітку з однією виноградною китицею та й несли її удвох на жердині, опріч ґранат і смоков.
24 Місце ж те названо Ешкол-долиною з-за грон, що зрізали там сини Ізраїля.
25 Повернулися вони з розглядин краю під кінець сорока днів.
26 І, прибувши, прийшли вони до Мойсея та Арона й усієї громади синів Ізраїля в Паран-пустині, у Кадеші, і принесли вістку їм та всій громаді й показали їм плоди землі.
27 Тож оповіли йому, кажучи: “Прийшли ми в землю, куди ти посилав нас; вона таки й справді молоком та медом тече, ось і плоди її.
28 Тільки ж народ, що в ній живе, сильний та й міста укріплені, вельми великі; бачили ми там і потомків Анака.
29 Амалек живе в землі Негев; а Хеттит і Євусій та Аморій живуть у горах, Ханаан же живе при морі і здовж берегів Йордану.”
30 Тоді Калев заходився втихомирювати людей, що були проти Мойсея, і промовив: “Ми таки підемо й посядемо її, стане бо сили в нас її підбити.”
31 Чоловіки ж, які ходили з ним (на розглядини), твердили: “Ні, мовляв, не в силі ми напасти на той народ; він від нас сильніший.”
32 І рознесли вони між синами Ізраїля недобрі вістки про землю, яку розслідили, кажучи: “Земля, що нею ми пройшли, щоб розвідати її, то така земля, яка пожирає своїх мешканців, а всі люди, що їх ми бачили там, великі на зріст.
33 Бачили ми там і велетнів, синів Анака, з роду велетнів; і самим нам здавалось, наче ми та сарана, і такими, певно, й були ми в їхніх очах.”
Четверта книга Мойсеєва: Числа, 13 глава