1 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось він створив сарану тоді, коли отава почала гнатися вгору. То була отава по царській косовиці.
2 І як вона перестала їсти траву у країні, я мовив: «Господи Боже, прости, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!»
3 І жалко стало Господеві того: «Не бути цьому!» — мовив Господь.
4 От що Господь Бог показав мені у видінні: Ось Господь Бог викликав вогонь для суду. І він пожер глибінь велику і намірявсь пожерти землю.
5 Тоді я мовив: «Господи Боже, припини, будь ласкав! Як устоїться Яків? Таж він такий маленький!»
6 І жалко стало Господові того: «І цьому теж не бути!» — мовив Господь Бог.
7 От що він показав мені: Господь стояв на мурі мурованім з повісом у руці.
8 Господь сказав до мене: «Що ти, Амосе, бачиш?» І відповів я: «Повіс.» — Тоді Господь сказав до мене: «Ось я покладу повіс посеред мого люду Ізраїля, Я не прощу йому вже більше!
9 Спустошені будуть висоти Ісаака, Ізраїля святині будуть зруйновані. Я проти дому Єровоама з мечем устану.»
10 Тоді Амасія, бетельський священик, послав до Єровоама, ізраїльського царя, сказати: «Амос змовився на тебе серед дому Ізраїля. Країна не може вже терпіти всіх його слів.
11 Бо ось що Амос каже: Єровоам від меча поляже, й Ізраїль напевно піде в неволю далеко від свого краю.»
12 Далі Амасія сказав до Амоса: «Іди, видющий, тікай геть у землю Юди; там їж собі хліб та й пророкуй там.
13 А в Бетелі не пророкуй більше, бо то царська святиня і дім царський.»
14 І відповів Амос і мовив Амасії; «Я не був ні пророком, ані сином пророка не був я. Я пастухом був і порав сикомори.
15 Та Господь узяв мене від отари і сказав до мене: Іди, пророкуй моєму народові Ізраїлеві.
16 Слухай же тепер слово Господнє. Ти кажеш: Не пророкуй проти Ізраїля, і не проповідуй проти дому Ісаака.
17 За це ж так Господь каже: Жінка твоя стане блудницею у місті, сини твої та дочки від меча поляжуть; поле твоє поділять шворкою, і ти помреш у краю нечистім. Ізраїль же напевно піде в полон, геть із свого краю.»
Книга пророка Амоса, 7 глава