1 Це теж приповідки Соломона,
що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.
що їх були переписали мужі Єзекії, царя Юдеї.
2 Слава Божа в таїнстві слова,
а царів слава — досліджувати слово.
а царів слава — досліджувати слово.
3 Як неба висота, і як землі глибина,
так серце в царів недослідне.
так серце в царів недослідне.
4 Відділи жужель від срібла,
і ливар з нього зробить посуд.
і ливар з нього зробить посуд.
5 Усунь лихого з-перед царя,
і справедливістю престол його зміцніє.
і справедливістю престол його зміцніє.
6 Перед царем не величайся
і на місці для вельмож не зупиняйся.
і на місці для вельмож не зупиняйся.
7 Бо ліпше, коли тобі кажуть: “Вийди сюди”,
ніж як тебе понизять перед князем,
що його бачили твої очі.
ніж як тебе понизять перед князем,
що його бачили твої очі.
8 Судитись не хапайся,
бо що будеш наприкінці чинити,
коли твій ближній тебе засоромить?
бо що будеш наприкінці чинити,
коли твій ближній тебе засоромить?
9 Залагодь твою сварку з ближнім,
і тайни другого не зраджуй,
і тайни другого не зраджуй,
10 щоб, як почує хтось, не насміявся з тебе,
— і твоя слава не відступить від тебе.
— і твоя слава не відступить від тебе.
11 Золоті яблучка в оправі срібній,
— слово сказане до речі.
— слово сказане до речі.
12 Як кульчик золотий та щирозлотна прикраса,
— так мудрий докоритель для уважного вуха.
— так мудрий докоритель для уважного вуха.
13 Що в жнива сніжна прохолоде
те вірний посланець тому, хто його посилає:
приносить бо відраду душі свого пана.
те вірний посланець тому, хто його посилає:
приносить бо відраду душі свого пана.
14 Як хмари й вітер без дощу,
отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.
отак і чоловік, що хвалиться лжедарами.
15 Довготерплячістю можна правителя переконати;
м'який язик ломить і тверду кістку.
м'який язик ломить і тверду кістку.
16 Знайшов ти мед, їж, скільки потребуєш,
та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.
та гляди, щоб з переситу не довелося його вертати.
17 Багато не вчащай до дому друга твогс,
а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.
а то йому набриднеш, і тебе він зненавидить.
18 Що довбня, меч та стріла гостра,
— те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.
— те чоловік, який на ближнього ложно свідчить.
19 Що спорохнілий зуб і нога вивихнута,
те саме надія на зрадливого в день нещастя.
те саме надія на зрадливого в день нещастя.
20 Як той, хто скидає одіж холодного дня,
і як оцет на салітру, — такий той,
хто співає пісні зажуреному серцю.
і як оцет на салітру, — такий той,
хто співає пісні зажуреному серцю.
21 Як ворог твій голодний, нагодуй його хлібом,
як хоче пити, подай води напитись,
як хоче пити, подай води напитись,
22 бо ти збереш на його голову вугілля гаряче,
і Господь заплатить тобі.
і Господь заплатить тобі.
23 Північний вітер дощ наганяє,
язик потайний — лице сердите.
язик потайний — лице сердите.
24 Ліпше сидіти в кутку на покрівлі,
ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.
ніж із жінкою сварливою в спільній хаті.
25 Як вода холодна людині в спразі,
так добра вістка з далекої країни.
так добра вістка з далекої країни.
26 Як скаламучена криниця, джерело зіпсуте,
так праведник, що піддається злому.
так праведник, що піддається злому.
27 Воно не добре багато їсти меду,
і неславно людям досліджувати власну славу.
і неславно людям досліджувати власну славу.
28 Що місто збурене й без мурів,
те людина, що не панує над собою.
те людина, що не панує над собою.
Книга приказок Соломонових, 25 глава