1 Йосафат спочив зо своїми батьками, й поховали його разом з його батьками в Давидгороді. Його син Йорам став царем замість нього.
2 Були в нього брати, сини Йосафата: Азарія, Єхієл, Захарія, Азаріягу, Михаїл і Шафатія. Всі вони були сини Йосафата, царя Ізраїля.
3 Батько їхній дав їм багато дарів сріблом і золотом та дорогоцінними речами, разом з укріпленими містами в Юдеї; а царство дав Йорамові, бо він був перворідний.
4 Йорам вступив на царство свого батька, а коли вбився в силу, вибив мечем усіх своїх братів та ще й деяких з ізраїльських князів.
5 Було Йорамові 32 роки, як він став царем, і царював він 8 років у Єрусалимі.
6 Він ходив дорогою ізраїльських царів, як робив дім Ахава, бо дочка Ахава була його жінкою, і чинив зло в очах Господніх.
7 Але Господь не хотів вигубити дому Давида — заради союзу, що заключив був з Давидом, і через те, що обіцяв дати світич йому та його синам по всі часи.
8 За його часів відпав Едом від Юди й настановив собі царя.
9 Тоді Йорам із своїми начальниками й усіма колісницями двигнувся у похід; устав він уночі й побив едоміїв, що були обступили його, і начальників колісниць.
10 Одначе, Едом відпав таки від Юди аж по цей день. Того ж самого часу відпала й Лівна від нього, бо він покинув Господа, Бога батьків своїх
11 Він також спорудив узвишшя на горах юдейських, завів розпусту між мешканцями Єрусалиму й попсував Юдею.
12 І надійшло до нього письмо пророка Іллі, а в ньому було сказано: «Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: За те, що не ходив єси дорогами Йосафата, батька твого, й дорогами Аси, юдейського царя,
13 а ходив дорогою ізраїльських царів і завів розпусту в Юдеї та серед мешканців Єрусалиму, як завів розпусту дім Ахава, та ще й до того повбивав єси братів твоїх, — дім батька твого, — що були ліпші від тебе,
14 Господь поб'є великою пошестю народ твій, синів твоїх, жінок твоїх і все майно твоє;
15 та й сам ти захворієш на тяжку недугу, недугу нутра, аж виходитиме твоя утроба в болях, з дня на день.»
16 Тоді Господь збудив проти Йорама дух філістимлян та арабів, суміжних із кушіями,
17 і вони рушили на Юдею, й напали на неї та забрали геть усе добро, яке було в царському домі, а також і синів його та жінок його, й не зосталось у нього сина, крім Йоахаза, найменшого з його синів.
18 А до того усього наслав Господь на його нутро невигойну хворобу,
19 так що по довгому часі, коли настав кінець, його нутрощі з-за недуги вилазили два дні, й він умер у великих муках. Його народ не запалив на його честь вогнища, як то палив на честь його батьків.
20 Було йому 32 роки, як він став царем, і 8 років царював він у Єрусалимі. Він відійшов неоплаканий, і поховали його в Давидгороді, але не в царському гробовищі.
Друга книга хроніки, 21 глава