1 Єлисей сказав жінці, для якої воскресив був сина: “Вставай і йди з твоєю родиною і живи, де можеш на чужині, бо Господь нашле на цю землю семилітню голоднечу, ба ось вона вже й надходить.”
2 Устала жінка і вчинила за словом Божого чоловіка й пішла з родиною та й пробувала 7 літ у Філістимлянській землі.
3 А як минуло 7 років, повернулась жінка з Філістимлянської землі й прийшла просити царя про свою хату й поле.
4 Цар же розмовляв тоді з Гехазі, слугою Божого чоловіка, говоривши: “Повідай мені про всі ті великі діла, що вчинив Єлисей.”
5 І саме тоді як він оповідав цареві, як той оживив мертвого, надійшла жінка, що Єлисей оживив її сина, щоб просити царя про свою хату й поле. І каже Гехазі: “Пане мій, царю! Оце і є та жінка, а це її син, якого Єлисей оживив.”
6 Розпитав цар у жінки, і вона йому оповіла. Тоді дав їй цар одного урядовця й повелів йому: “Гляди, щоб їй було повернено усе, що їй належить, і всі прибутки з її поля, з того часу, як вона покинула землю аж по цей день.”
7 Одного разу Єлисей пішов у Дамаск, а Бен-Гадад, арамійський цар, був хворий. І донесли йому: “Прийшов сюди Божий чоловік.”
8 Каже цар Хазаелові: “Візьми з собою гостинця, піди назустріч Божому чоловікові й спитай через нього Господа, чи я видужаю від цієї моєї недуги.”
9 Пішов Хазаел йому назустріч, узявши з собою гостинця і всього, що було найліпшого в Дамаску, — скільки 40 верблюдів могли нести. Прийшов він, став перед ним та й каже: “Син твій Бен-Гадад, арамійський цар, послав мене до тебе спитати: Чи видужаю я від цієї недуги?”
10 Єлисей йому відповів. “Іди скажи йому: Ти напевно видужаєш! Але Господь об'явив мені, що мусить умерти.”
11 Тут обличчя у нього немов завмерло, очі спинились, і Божий чоловік заплакав.
12 Хазаел спитав: “Чого, мій пане, плачеш?” Єлисей відповів: “Бо знаю, яке ти лихо заподієш Ізраїлеві: їхні міста-твердині спалиш, їхню молодь виб'єш мечем, їхніх немовляток розтопчеш і їхніх вагітних жінок порозтинаєш.”
13 Хазаел сказав: “Та що твій слуга, пес якийсь, щоб таке чинити?” Єлисей відповів: “Господь об'явив мені в видінні, що ти будеш царем над Арамом.”
14 І пішов Хазаел від Єлисея. Прийшов до свого пана, а цей його питає: “Що сказав Єлисей?” Той відповів: “Сказав, що ти напевно видужаєш.”
15 Другого дня взяв він покривало, намочив його в воді, і розпростер у нього на обличчі, й той помер, а на місце його став царем Хазаел.
16 На п'ятому році ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, царем юдейським став Йорам, син Йосафата.
17 Було йому 32 роки, як він почав царювати, і царював він 8 років у Єрусалимі.
18 Ходив він дорогою ізраїльських царів, як чинив дім Ахава, бо дочку Ахава взяв за себе, й чинив те, що Господеві було не довподоби.
19 Та Господь не хотів вигубити Юду заради слуги свого Давида, бо він обітував йому дати світич по всі дні перед ним.
20 За його часів визволився Едом з-під Руки Юди й настановив собі власного царя.
21 Тоді Йорам з усіма колісницями вирушив під Цаїр. Встав він уночі й пробився через едоміїв, що його оточили, і через їхніх начальників над колісницями, і Народ утік до своїх наметів.
22 Так визволився Едом з-під руки Юди аж по цей день. Тоді ж відпала й Лівна,
23 Решта дій Йорама й усе, що він чинив, записане у літописній книзі юдейських царів.
24 І спочив Йорам зо своїми батьками й поховано його коло його батьків у Давидгороді. Замість нього став царем син його Ахазія.
25 На дванадцятому році ізраїльського царя Йорама, сина Ахава царя ізраїльського, юдейським царем став Ахазія, син Йорама.
26 Двадцять два роки було Ахазії, як почав царювати, і царював 1 рік у Єрусалимі. Матір його звалась Аталія, дочка Омрі, ізраїльського царя.
27 Він ходив дорогою дому Ахава й чинив те, що було не довподоби Господеві, як і дім Ахава, бо був посвоячений з домом Ахава.
28 Він вирушив з Йорамом, сином Ахава, на війну проти Хазаела, арамійського царя, під Рамот гілеадський, та арамійці поранили Йорама.
29 Цар Йорам повернувсь у Єзреел, щоб вигоювати рани, які завдали йому арамії під Рамотом, коли він воював з Хазаелом, арамійським царем. Ахазія ж, син Йорама, юдейський цар, прийшов у Єзреел навідатися до Йорама, сина Ахава, бо він нездужав.
Друга книга царів, 8 глава