1 А був голод у краю, крім того першого голоду, який був за часів Авраама. Тоді пішов Ісаак до Авімелеха, філістимлянського царя, в Герар.
2 Господь же з'явився йому й сказав: "Не спускайся в Єгипет, живи в краю, що його вкажу тобі.
3 Перебувай у цьому краю, а я буду з тобою і благословитиму тебе: тобі бо й твоєму потомству дам усі ці землі й додержу клятву, що нею клявсь я Авраамові, твоєму батькові.
4 Я розмножу твоє потомство, як зорі на небі, і дам твоєму потомству всі ці землі. Твоїм потомством будуть благословити себе всі народи землі,
5 за те, що Авраам послухав мого голосу й зберігав мої приписи, мої заповіді, мої постанови та мої закони."
6 І проживав Ісаак у Герарі.
7 Спитали його раз місцеві люди про його жінку, а він сказав: "Вона моя сестра"; бо боявся сказати: моя жінка, щоб його не вбили місцеві люди через Ревеку, бо була гарна з виду.
8 Та одного разу, коли він побував там довгий час, Авімелех, філістимлянський цар, поглянув у вікно й побачив, а тут Ісаак жартує з Ревекою, своєю жінкою.
9 Тоді Авімелех прикликав Ісаака й каже: "Оце вона справді твоя жінка! Як же ти міг казати: Вона моя сестра?" А Ісаак відповів йому: "Я бо думав собі, щоб мені не вмерти через неї."
10 На це каже Авімелех: "Що ти нам вдіяв? Хтонебудь з моїх людей міг був легко побути з твоєю жінкою і ти був би навів на нас гріх."
11 І видав Авімелех до всього народу такий наказ: "Хто доторкнеться до цього чоловіка або його жінки, буде покараний смертю."
12 Посіяв Ісаак у тому краї і зібрав цього року сторицею; Господь щастив йому.
13 Він почав багатіти й розбагатів та й ставав дедалі більш і більш багатим, аж поки не зробився великим багачем.
14 Були ж у нього отари овець і череди товару та й челяді багато; так що філістимляни були заздрі йому.
15 Тим то всі криниці, що їх повикопували були слуги його батька, за життя Авраама, його батька, філістимляни позасипали й позабивали землею.
16 Тож Авімелех сказав до Ісаака: "Іди від нас, бо ти став куди сильніший, ніж ми."
17 Пішов Ісаак звідтіля і розташувався в Герар-долині, і там осівся.
18 І повідкопував Ісаак знову ті криниці, що їх вони були викопали за життя Авраама, його батька, а філістимляни після смерти Авраама позасипали, і назвав їх іменами, якими був назвав їх батько його.
19 Як слуги Ісаака копали в долині й знайшли там криницю живої води,
20 герарські пастухи заходилися сваритися з пастухами Ісаака, кажучи: "Це наша вода!" Тому прозвав він цю криницю Єсек, бо вони з ним сперечалися.
21 Та й викопали вони другу криницю, але й за неї посварилися; тому назвав він її Сітна.
22 Тоді переселився він звідтіль і викопав іншу криницю, то за цю вже не сварилися. Тому назвав її Реховот: тепер бо, мовляв, Господь дав нам простір, і розростемося в цьому краю.
23 Звідтіля піднявся він до Версавії.
24 І з'явився йому Господь тієї ночі та й мовив: "Я — Бог Авраама, батька твого. Не бійся, бо я з тобою. Благословлю тебе й розмножу твоє потомство через Авраама, слугу мого."
25 Спорудив він там жертовник, призвав Господнє ім'я і нап'яв там свій намет, а його слуги викопали там криницю.
26 Тоді прийшли до нього з Герару Авімелех і Ахуззат, його друг, та Фіхол, начальник його війська.
27 І каже до них Ісаак: "Чого ви прийшли до мене? Ви ж ненавидите мене, прогнали геть від себе."
28 А вони кажуть: "Ми побачили ясно, що Господь є з тобою, то й кажемо: нехай між нами буде клятва, між нами й тобою, і укладімо договір з тобою,
29 що ти не будеш нам чинити лиха, як ми й тебе не торкали, а лиш добро чинили тобі та й відпустили тебе в мирі; тепер ти благословенний Господом."
30 Тоді справив їм Ісаак бенкет і їли вони й пили.
31 А рано вранці встали й поклялись один одному. І відпустив їх, і вони пішли собі від нього в мирі.
32 Того ж самого дня сталося, що прийшли слуги Ісаака й сповістили його про криницю, яку викопали. Вони бо сказали йому: "Ми знайшли воду."
33 І він назвав її: Шева, тому й назва того міста Беер-Шева (Версавія) аж по цей день.
34 Коли Ісавові було сорок років, він узяв собі за жінку Юдиту, дочку Беері, хеттита, і Басмат, дочку Елона, хеттита.
35 І гірко було Ісаакові та Ревеці через них на серці.
Перша книга Мойсеєва: Буття, 26 глава