1 Після того я дивлюсь, а переді мною відчинені двері в Небеса. І голос, який я вже чув перед тим і який звучав як сурма, сказав: «Підійди сюди, Я покажу тобі, що має статися після цього».
2 Тоді вмить я опинився під владою Духа. Переді мною на Небесах стояв престол, і на ньому Хтось сидів.
3 Той, Хто там сидів, подібний був до коштовного каміння ясписа і сардиса, а навколо престолу сяяла веселка, подібна до смарагду.
4 Навколо престолу було ще двадцять чотири трони, та двадцять чотири старійшини сиділи на них. Вони були вбрані у білий одяг, а на головах мали золоті вінці.
5 Блискавки, гуркіт, і звуки грому чулися з престолу. Перед ним горіло сім світильників — сім Духів Божих.
6 Перед престолом було щось подібне до скляного моря, прозорого, немов кришталь. З чотирьох боків престолу були живі істоти з безліччю очей спереду і ззаду.
7 Перша істота була схожа на лева, друга — на бика, у третьої обличчя було, як у людини, а четверта була схожа на орла, що летить.
8 І кожна з цих шести істот мала шість крил і була вкрита очима: спереду і ззаду. День і ніч безупинно вони повторювали:
«Святий, святий, святий Господь Бог Всемогутній, Який був, є і має прийти».
«Святий, святий, святий Господь Бог Всемогутній, Який був, є і має прийти».
9 9-10 І щоразу, коли ці живі істоти складали Славу, честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі й живе вічно, двадцять чотири старійшини падали долілиць перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклонялися Тому, Хто живе віки вічні. Вони складали вінці свої перед престолом, повторюючи:
10
11 «Господь і Бог наш! Ти гідний Слави, честі й могутності, бо Ти створив усе, і все з волі Твоєї існує і було створене».
Об'явлення св. Івана Богослова, 4 глава