1 Після цього почув я звук гучний, що лунав з Небес, немов численний натовп. І люди ті співали:
«Алілуя [32]! Перемога, Слава і сила належать нашому Богу,
«Алілуя [32]! Перемога, Слава і сила належать нашому Богу,
2 бо суд Його — праведний і справедливий. Він засудив розпусницю велику, котра розпустою своєю поганила світ. Бог помстився за смерть слуг Своїх, яких вбила вона».
3 І далі співали вони:
«Алілуя! Дим вогню, що спалює її, куритиметься вічно».
«Алілуя! Дим вогню, що спалює її, куритиметься вічно».
4 Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали:
«Амінь! Алілуя!»
«Амінь! Алілуя!»
5 Потім з престолу долинув голос, який казав:
«Славте Бога нашого, всі, хто служить Йому! Славте Бога нашого, великі й малі й усі, хто шанує Його!»
«Славте Бога нашого, всі, хто служить Йому! Славте Бога нашого, великі й малі й усі, хто шанує Його!»
6 Тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду або сильний гуркоту грому. Ті люди співали:
«Алілуя! Господь, наш Всемогутній Бог царює.
«Алілуя! Господь, наш Всемогутній Бог царює.
7 Радіймо і пишаймося, і прославляймо Бога, бо час настав — весільний час Ягняти. І Його наречена [33] вже для Нього приготувалася.
8 Їй дозволили вбратися у шати з чистого й сяйливого полотна».
(Полотно — то праведні вчинки святих людей Божих).
(Полотно — то праведні вчинки святих людей Божих).
9 І сказав мені Ангел: «Запиши: Щасливі ті, кого запрошено на це весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога».
10 Тоді я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав: «Не роби цього! Я такий же слуга, як ти, й брати і сестри твої, хто має істинне свідчення Ісуса. Вклоняйтеся Богу! Бо свідчення Ісуса — то дух пророцтва».
11 Тоді побачив я, як розкрилися Небеса і з’явився переді мною білий кінь, а на ньому Вершник, ім’я Якому Вірний та Істинний, бо справедливий Він, коли судить і коли воює.
12 Очі Його були немов палаюче багаття, а на голові багато вінців. Й імені, що написане на Ньому, не знає ніхто, крім Нього Самого.
13 Вбраний Він був в одяг, просякнутий кров’ю. Ім’ям Його називали таким: «Слово Боже».
14 Війська Небесні, вбрані в чистий, білий й лляний одяг, їхали слідом за Ним на білих конях.
15 Гострий меч був в устах Його, щоб бити поган. Він буде правити ними залізним жезлом, і почавить виноград в чавилі страшного гніву Всемогутнього Бога.
16 На вбранні Його і на стегні було написане ім’я:
«ЦАР ЦАРІВ І ВОЛОДАР ВОЛОДАРІВ»
«ЦАР ЦАРІВ І ВОЛОДАР ВОЛОДАРІВ»
17 Тоді побачив я Ангела, який стояв на сонці. Гучним голосом закликав він усіх птахів, що шугали в піднебессі: «Злітайтесь на велике Боже свято,
18 щоб ви могли їсти тіла царів, генералів і славних мужів, й тіла коней і вершників, й тіла всіляких людей: вільних і рабів, великих і малих».
19 І побачив я звіра і царів світу цього разом з їхніми військами, зібраними на битву проти Вершника на білому коні та Його війська.
20 Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому було те тавро звіра і хто вклонявся його образу.[34] Обох живцем було вкинуто у вогняне сірчане озеро.
21 Решту було вбито мечем, що стримів з уст Вершника на білому коні, а птахи всі вдосталь наїлися їхнього тіла.
Об'явлення св. Івана Богослова, 19 глава