1 І з’явилося на небі велике знамення — жінка, вдягнена в сонце. Під ногами в неї був місяць, а на голові корона з дванадцятьма зірками.
2 Жінка була вагітна, і оскільки пологи вже почалися, вона кричала від болю.
3 Потім інше знамення з’явилося на небі. Переді мною виник великий червоний змій з сімома головами й десятьма рогами, і сім корон він мав на головах.
4 Хвостом своїм він змів одну третину зірок із неба й скинув їх на землю. Змій стояв перед жінкою, яка от-от мала народити дитину, щоб, тільки-но дитина народиться, зжерти її.
5 Вона народила Сина, Якому призначено було залізним жезлом правити народами. І був Він взятий до Бога, до Божого престолу.
6 А сама жінка втекла в пустелю, де Бог приготував їй місце, щоб там про неї дбали тисячу двісті шісдесят днів.
7 Тоді почалася битва в Небесах: Михаїл [21] й Ангели його билися зі змієм, а змій бився проти них разом зі своїми ангелами.
8 Та не мав він достатньо сили, і втратили вони своє місце на небі.
9 Величезного змія було скинуто на землю, того старого змія, який зветься дияволом чи сатаною і який обдурює цілий світ, й ангели його були скинуті разом із ним.
10 Тоді почув я гучний голос, що линув з неба. Він сказав:
«Ось мить перемоги нашого Бога! Прийшли сила і Царство Бога! Його Христос виявив владу Свою! Скинуто того, хто день і ніч звинувачує братів і сестер наших перед Богом.
«Ось мить перемоги нашого Бога! Прийшли сила і Царство Бога! Його Христос виявив владу Свою! Скинуто того, хто день і ніч звинувачує братів і сестер наших перед Богом.
11 Вони перемогли його кров’ю Ягняти і свідченням Слова Божого. Вони не трималися за життя своє навіть під загрозою смерті.
12 Тож радійте, Небеса і всі, хто живе там! Але яке ж це лихо для землі та моря, бо диявол зійшов на них! Він повен люті, бо знає, що часу в нього лишається обмаль».
13 І як побачив змій, що його скинуто на землю, то кинувся він переслідувати жінку, яка народила хлопчика.
14 Але жінці було дано два великі орлині крила, щоб могла вона полетіти в пустелю. Там для неї було приготоване місце, де про неї піклуватимуться три з половиною роки, далеко від змія.[22]
15 Тоді змій вивергнув з пащі своєї води, подібно річці, щоб затягнути жінку.
16 Але земля допомогла жінці, бо відкрила уста свої і поглинула воду, вивергнуту з пащі змія.
17 Тоді дракон страшенно розлютився на жінку й пішов війною на решту її нащадків, тих, хто виконують заповіді Божі й дотримуються істини Ісуса.
18 І стояв змій на березі моря.
Об'явлення св. Івана Богослова, 12 глава