1 Кожного первосвященика обирають з-поміж людей. І призначення його — допомогти людям в тому, що вони мають робити для Бога, а також нести Йому дари й пожертви за гріхи.
2 Так, первосвященик спроможний бути лагідний з тими людьми, хто грішить через своє незнання, бо й сам він має слабкості.
3 Його обов’язок — приносити пожертви як за гріхи інших людей, так і за власні.
4 І ніхто не може сам собі надати цю велику честь — бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном.
5 Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю Славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому:
«Ти — Син Мій, сьогодні Я став Твоїм Отцем».
«Ти — Син Мій, сьогодні Я став Твоїм Отцем».
6 Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання:
«Священик Ти навіки, як той Мелхіседек».
«Священик Ти навіки, як той Мелхіседек».
7 Під час Свого земного життя Ісус звертав Свої молитви й благання з голосінням великим та сльозами до Того, Хто міг врятувати Його від смерті. Він був відомий своєю побожною шаною Всевишнього, і тому Бог відгукнувся на Його прохання.
8 І хоч Христос був Сином Божим, але опановував покору через страждання.
9 А вдосконалившись, Він став джерелом вічного спасіння для тих, хто слухняний Йому.
10 Тож Бог проголосив Його первосвящеником за чином Мелхіседековим.
11 Можна багато говорити про це, але непросто пояснити вам, бо ви навіть і не бажаєте те зрозуміти.
12 Вам би вже слід самим стати вчителями, а ви все потребуєте когось такого, хто навчив би вас найпростіших першооснов Божого вчення. Ви потребуєте молока, а не твердої їжі!
13 А той, хто живе на молоці, нічого не знає про справжнє вчення,[13] бо він усе ще є немовлям.
14 А тверда їжа — для тих, хто зрілий. Їхнє розуміння навчене досвідом — розрізняти правду і кривду.
Послання до євреїв, 5 глава