1 Позбавимося ж усілякої злоби, обману, лицемірства, заздрощів, різного роду наклепів та обмов.
2 Як новонароджені немовлята, котрі потребують молоко, прагніть чистої духовної їжі, щоб від неї зростати для спасіння.
3 Бо тепер «ви пізнали Господню доброту» .
4 Прийдіть до Господа Ісуса, Живого Каменя, [4] не прийнятого людьми, але обраного й дорогоцінного Богу.
5 І ви самі, неначе живе каміння, з якого Бог будує духовний Храм,[5] щоб ви стали святим священицтвом і приносили духовні пожертви, приємні Богу через Ісуса Христа.
6 У Святому Писанні є такі слова:
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
«Дивіться, камінь Я кладу наріжний на Сіоні, дорогоцінний, вибраний. І той, хто вірує у нього, не зганьбиться».
7 І цінний він для вас, хто вірує, а для невіруючих:
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
«Камінь, який будівельники відкинули, став каменем наріжним».
8 Для невіруючих він:
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
«Камінь, об який спіткаються люди і падають».
Вони спіткаються, бо не підкорюються Слову Божому. Так Бог призначив, щоб їм було.
9 Ви ж люди вибрані, Царські священики, святий народ, [6] який належить Богу. Ви призначені сповіщати людям про великі вчинки Того, Хто покликав вас із темряви гріха у прекрасне Світло Своє.
10 Колись ви не були людьми Божими, а тепер ви — люди, які належать Богу. Колись ви не знали милості Божої, а зараз ви отримали її. [7]
11 Любі друзі, я закликаю вас як чужинців і мандрівників у цьому світі, не піддаватися бажанням тілесним, що ворогують із душею вашою.
12 Живіть і поводьтеся серед поган, як належить. Хоч вони й звинувачуватимуть вас як грішників, але згодом, побачивши діла ваші добрі, вони прославлять Бога в День пришестя Його.
13 Коріться всім людським владам [8] заради Господа.
14 Коріться цареві як верховній владі і намісникам, яких він призначив, щоб карати тих, хто чинить зло, і нагороджувати тих, хто чинить добро.
15 Бо воля Божа в тому, щоб, творячи добро, ви змушували мовчати невігласів і нерозумних.
16 Живіть як люди вільні, але ж не використовуйте волю свою, як прикриття, щоб чинити зло. Живіть як слуги Божі.
17 Шануйте всіх і кожного, любіть родину людей Божих. Шануйте Бога, та поважайте царя.
18 Раби, підкоряйтеся з повною пошаною господарям своїм, не тільки добрим і м’яким, але й суворим.
19 То приємно Богу, коли людина стійко переносить незаслужені страждання і біль, завжди думаючи про Нього.
20 Чому ж ви всі чекаєте хвали, коли страждаєте за свою ж провину? Але якщо вас покарано за добро і ви з терпимістю знесли покарання, то саме це Богу до вподоби.
21 До цього ви покликані Богом, бо Христос страждав за вас. Він залишив нам приклад, тож ми мусимо йти Його слідами:
22 «На Ньому не було гріха, і не було в устах Його обману».
23 Коли Ісуса зневажали, Він не відповідав зневагою. Коли Він страждав, то не погрожував, а ввірявся Судді праведному.
24 Він Сам ніс гріхи наші тілом Своїм на хрест, щоб ми могли вмерти для гріха і жити для праведності. Нас зцілено Його ранами.
25 Бо були ви, немов вівці заблудлі, а тепер ви повернулися до Пастиря і Захисника душ ваших.
Перше соборне послання св. апостола Петра, 2 глава