1 Коли минула субота, Марія Маґдалена, Марія, мати Якова, й Саломія придбали пахощів, аби намастити тіло Ісусове.
2 Рано-вранці, тільки-но зійшло сонце, в перший день тижня, [57] вони прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.
3 І сказали жінки одна одній: «Хто ж нам відкотить від входу той величезний камінь?»
4 Коли вони наблизившись до склепу, то помітили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.
5 Ввійшовши до склепу, жінки побачили, що праворуч сидить молодий чоловік, убраний в білу одежину. Тож вони були дуже налякані.
6 Тоді він мовив до них: «Не бійтеся! Ви шукаєте Ісуса з Назарета, Який був розіп’ятий на хресті. Однак Його тут зараз немає, бо Він воскрес із мертвих! Огляньте те місце, де Він лежав!
7 Тож йдіть негайно до Його учнів і Петра та й скажіть їм: „Він прийде в Ґалилею раніше за вас. Там ви знайдете Його, як Він вам і обіцяв”».
8 Тоді жінки вийшли звідти й побігли геть від гробниці, приголомшені й охоплені страхом. І, нажахані, вони нікому нічого не сказали. [Але згодом вони розповіли про все, що наказав Ісус Петру та усім іншим апостолам. Після того Сам Ісус відіслав їх в усі кінці світу, аби донести до людей Святе Послання, яке не згине ніколи — всі люди матимуть спасіння вічне.] [58]
9 Після Свого воскресіння, рано-вранці першого дня тижня Ісус, насамперед, з’явився Марії Маґдалені, з якої Він вигнав сімох нечистих.
10 Побачивши Ісуса, Марія одразу ж пішла й розповіла про це Його учням, які тужили й ридали за Ним.
11 Почувши, що Ісус живий, і що вона бачила Його, учні не повірили їй.
12 Пізніше Ісус у іншій постаті з’явився двом учням Своїм, коли ті йшли по дорозі поза містом.
13 Вони повернулися й розповіли про все іншим, але ніхто не повірив і їм.
14 Згодом Ісус з’явився і одинадцятьом апостолам, коли вони обідали. Ісус почав докоряти їм за їхнє невір’я і впертість, бо не повірили вони тим, хто бачив Його, воскреслого з мертвих.
15 І промовив Ісус: «Ідіть по всьому світові й проголошуйте Добру Звістку Божу всім створінням Господнім.
16 Хто повірить [59] і охреститься, той буде спасенний, а хто не матиме віри, той приречений.[60]
17 17-18 Та, як доказ цього, ті, хто віруватимуть, творитимуть такі чудесні знамення: Моїм ім’ям вони виганятимуть демонів, заговорять невідомими їм раніше мовами, гадюк братимуть голими руками, а якщо вип’ють отруту, вона не візьме їх. Вони покладатимуть руки свої на хворих, і ті зцілюватимуться».
18
19 Отак промовивши, Господь Ісус був вознесений на Небо, і там Він сів по праву руку від Бога.
20 Апостоли ж вирушили по всьому світу проповідувати Добру Звістку, і Господь допомагав їм. Давши їм владу творити чудесні знамення, Господь підтверджував те, що Слово Його було істинним.
Євангелія від св. Марка, 16 глава