1 «Остерігайтеся виконувати релігійні обов’язки на людях, щоб вони бачили вас, бо не матимете ви винагороди від вашого Отця Небесного.
2 Отож коли подаєте жебракові, не сурміть перед усіма, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб хвалили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають винагороду.
3 3-4 Та коли ви подаєте жебраку милостиню, нехай ліва рука ваша не знає, що робить права, [14] щоб таємне було ваше подаяння. Тоді Отець ваш Небесний, який бачить зроблене таємно, віддячить вам[15]».
4
5 «І коли молитеся, не будьте як ті лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях, щоб люди їх бачили. Істинно кажу вам: вони вже вповні мають свою винагороду.
6 Та коли ви молитеся, йдіть до своєї кімнати, зачиніть двері й моліться Отцю своєму на самоті, а Отець ваш, Який бачить зроблене таємно, віддячить вам.
7 Коли молитеся, не кажіть зайвого, як ті погани,[16] котрі вважають, ніби чим багатослівніші вони будуть, тим вірніше почує їх Господь.
8 Отже, не будьте подібні до них, бо Отець ваш знає, чого вам треба. Він знає те раніше, ніж ви попросите в Нього.
9 Тому моліться так:
„Отче наш Небесний, хай святиться ім’я Твоє.
„Отче наш Небесний, хай святиться ім’я Твоє.
10 Нехай прийде Царство Твоє. Нехай буде воля Твоя, як на Землі, так і на Небі.
11 Дай нам наш хліб [17] щоденний.
12 Прости гріхи наші, як ми прощаємо тим, хто завинив перед нами.
13 Не введи нас у спокусу, а спаси від лукавого, [бо царство, влада та слава належать Тобі повік. Амінь.] [18]
14 Якщо ви прощаєте людям гріхи їхні, то Отець ваш Небесний також простить вам.
15 Та коли ви не прощаєте, то й Отець не простить вам гріхи ваші”».
16 «Коли ви поститеся, не прибирайте сумного вигляду, як лицеміри, які прикидаються, аби людям стало ясно, що вони постяться. Істинно кажу вам: вони вже сповна мають свою винагороду.
17 17-18 Коли ви поститеся, зачешіть своє волосся та вмийте обличчя своє, щоб люди не побачили, що ви поститеся, щоб побачив лише Отець ваш, Якого ніхто не бачить. І Той, Хто бачить таємне, віддячить за це».
18
19 «Не складайте собі скарбів на Землі, де міль та іржа знищать їх, де злодії можуть вдертися й викрасти їх.
20 Краще збирайте скарби для себе на Небі, де ні міль, ні іржа не понівечать їх, де злодії не вдеруться й не викрадуть їх.
21 Бо де багатство ваше, там і серце ваше буде.
22 Око — єдине джерело світла для тіла. Отже, якщо ви бачите людину, та бажаєте допомогти їй, то й усе тіло ваше буде наповнене світлом.
23 Але якщо ви дивитеся на людину егоїстично, то й усе тіло ваше буде в темряві. Якщо єдине світло, яке маєте ви — темрява, тож темрява та — є наігірша з усіх!» [19]
24 «Ніхто не може служити двом господарям, бо зненавидить одного й полюбить іншого або буде відданий одному і зневажатиме іншого. Не можна водночас поклонятися Богові й грошам[20]».
25 «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про те, що їстимете й питимете, аби підтримати життя своє. Не турбуйтеся про одяг для тіла вашого. Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло — одягу!
26 Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Отець Ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не знаєте, люди, що ви значно важливіші за птахів?
27 Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину?
28 Навіщо ви піклуєтеся про одяг? Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі.
29 Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони.
30 Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри!
31 Тож не піклуйтеся й не питайте: „Що нам їсти?” або „Що нам пити?” або „У що нам вбратися?”
32 То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Отець Ваш Небесний знає, чого ви потребуєте.
33 Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже та робіть усе, що Господь від вас вимагає, й тоді усе інше Він неодмінно вам надасть.
34 Не піклуйтеся про день завтрашній, бо завтра будуть свої клопоти. Кожен день має досить своїх турбот».
Євангелія від св. Матвія, 6 глава