1 І зробив Йосія в Єрусалимі Пасху своєму Господеві, і заколов Пасху на чотирнадцятий день першого місяця, [1]
2 поставивши священиків за чергами для щоденного служіння в ризах у Господньому храмі.
3 І він сказав левітам, священним рабам Ізраїля, щоб посвятити їх Господу, аби поставити святий Господній ковчег у домі, який збудував цар Соломон, син Давида. Не потрібно буде вам нести його на плечах.
4 Тож тепер служіть Господеві, Богові вашому, оздоровляйте Його народ Ізраїль і приготуйте за родинами та вашими племенами, за писанням Давида, царя Ізраїля, і за величчю Соломона, його сина.
5 І, ставши в храмі за частиною ваших родин левітів перед вашими братами, синами Ізраїля, за чином,
6 жертвуйте Пасху і готуйте жертви вашим братам, а приготуєте Пасху за приписом Господа, даним Мойсеєві.
7 І Йосія дав народові, що знайшовся там, тридцять тисяч ягнят і баранів, три тисячі телят. Це дано із царського майна за обіцянкою народові, священикам і левітам.
8 І дав Хелкія, Захарія, Ісуіл, наставники над храмом, священикам на Пасху дві тисячі шістсот овець і триста телят.
9 Єхонія, Самея, брат Натанаїл, тисячники Асавія, Охіїл і Йорам дали левітам на Пасху п’ять тисяч овець, сімсот телят.
10 Ось це те, що зробили: священики і левіти відповідно стали,
11 маючи опрісноки, за племенами
12 і за частинами родин перед народом, щоб приносити Господеві, як і записано в книзі Мойсея. І так було вранці.
13 І спекли Пасху на вогні, як і належалося, і варили жертви в мідних казанах і котлах з пахощами і принесли всім, що в народі.
14 А після цього приготували собі та священикам, їхнім братам, синам Аарона. Оскільки священики приносили жир аж допізна, то левіти приготовили собі та священикам, своїм братам, синам Аарона.
15 Церковні співаки, сини Асафа, були у своєму чині, за приписаним Давидом, Асафом, Захарією і Еддінумом, що при царі. І придверники були при кожних дверях. Не можна було переступити кожному свою чергу для щоденного служіння, бо їхні брати — левіти — приготували для них.
16 І закінчено те, що має відношення до Господньої жертви в той день, аби зробити Пасху і принести жертви на Господньому жертовнику, за приписом царя Йосії.
17 І сини Ізраїля, які там знайшлися в цей час, робили Пасху і празник опрісноків сім днів.
18 І не було такої Пасхи в Ізраїлі від часів пророка Самуїла.
19 І всі царі Ізраїля не робили такої Пасхи, яку зробив Йосія, священики, левіти, юдеї та весь Ізраїль, який знайшовся у своїх посілостях, в Єрусалимі.
20 На вісімнадцятий рік царювання Йосії зроблено цю Пасху.
21 І правильними були діла Йосії перед їхнім Господом у серці, повному побожності.
22 І те, що про нього ж записано в попередніх часах, про тих, що згрішили і вчинили безбожність проти Господа більше від усякого народу і царства, і чим Його засмутили в розумі, і слова Господа встали проти Ізраїля.
23 І після всього цього діла Йосії прийшов фараон, цар Єгипту, що йшов воювати проти Харкамуса до Євфрату, а Йосія вийшов йому назустріч.
24 І послав цар Єгипту до нього, кажучи: Що мені й тобі, царю Юдеї,
25 я не посланий Господом Богом проти тебе, бо до Євфрату моя війна. Тепер же Господь зі мною, і Господь у поспіху зі мною. Відступись і не протився Господеві.
26 Та не повернувся Йосія на своїй колісниці, але скріпив себе, щоб воювати, не слухаючись слів з уст Господніх, пророка Єремії.
27 Але став з ним до бою на рівнині Маґеддауса. І прийшли володарі до царя Йосії.
28 І сказав цар своїм слугам: Виведіть мене з битви, бо я сильно занеміг. Відразу ж вивели його слуги царя з лав,
29 і він вліз на свою другу колісницю. І відправлений до Єрусалима, змінив своє життя [2] , і поховано його в родинній гробниці.
30 І оплакали Йосію по всій Юдеї, і пророк Єремія плакав за Йосією, і засідателі з жінками його оплакували аж до цього дня. І подано, щоб це було вічним на всі роди Ізраїля.
31 Це записано в книзі літопису царів Юди, і детально про діла Йосії, що зроблено, про його славу і його розум у Господньому законі, про те, що зроблене ним раніше і що нині, розповідається в книзі царів Ізраїля та Юди.
32 І, взявши з народу Єхонію сина Йосії, якому було двадцять три роки, поставили царем замість Йосії, його батька.
33 Він царював над Юдою і Єрусалимом три місяці. Його усунув цар Єгипту, щоб не царював у Єрусалимі.
34 І наклав данину на народ — сто талантів срібла і один талант золота.
35 Цар Єгипту поставив царем Йоакима, його брата, царем Юдеї та Єрусалима.
36 Йоаким зв’язав вельмож, а Зарія, схопивши свого брата, вивів із Єгипту.
37 Йоаким мав двадцять п’ять років, коли зацарював над Юдеєю і Єрусалимом, і він чинив погане перед Господом.
38 І проти нього прийшов Навуходоносор, цар Вавилону і, зв’язавши його мідними кайданами, відвів до Вавилону.
39 Навуходоносор, взявши зі священного Господнього посуду і принісши, поставив у своєму храмі у Вавилоні.
40 А розповіді про нього і його нечистоту та безбожність записані в літописі царів.
41 Замість нього зацарював Йоаким, його син. Коли був поставлений, мав вісімнадцять років.
42 Він царював три місяці і десять днів у Єрусалимі, і чинив погане перед Господом.
43 Через рік, пославши, Навуходоносор переселив його до Вавилону разом зі священним Господнім посудом.
44 І він поставив Седекію царем Юдеї та Єрусалима — Седекію, що мав двадцять один рік. І царював він одинадцять років.
45 І він чинив погане перед Господом, і не посоромився слів, сказаних з Господніх уст пророком Єремією.
46 І, поклявшись цареві Навуходоносорові в Ім’я Господа, відступив від клятв, і, твердою вчинивши свою шию та серце, переступив закони Господа, Бога Ізраїля.
47 Володарі народу і священики надто безбожно чинили. Вони чинили беззаконня понад усі нечистоти всіх народів і опоганили освячений Господній храм в Єрусалимі.
48 Бог їхніх батьків послав через Свого ангела, щоб прикликати їх, оскільки милосердився над ними і над Своєю оселею.
49 Вони ж висміяли Його послів, і в той день, в який говорив Господь, глузували з Його пророків, аж доки Його не розгнівили на Його народ через нечестиві вчинки, щоб наказав навести на них царів Халдеїв.
50 Вони вбили їхніх молодців мечем довкола святого їхнього храму і не пощадили юнака, старця, дівчини і дитини, але всіх Він віддав у їхні руки.
51 І весь святий Господній посуд, малий і великий, Господні ковчеги і царські склади, взявши, віднесли у Вавилон.
52 Спалили Господній дім і рознесли мури Єрусалима, і у вогні спалили їхні вежі,
53 і поклали край усьому їхньому славетному, щоби звести нанівець. Решту під мечем відвели у Вавилон.
54 Вони були рабами йому та його синам аж до царювання персів на сповнення Господнього слова з уст Єремії:
55 Доки земля не натішиться своїми суботами, весь час її спустошення, нехай спочине до сповнення сімдесяти років!
Друга книга Ездри, 1 глава