1 Братам-юдеям, що в Єгипті, — радіти! Брати-юдеї, що в Єрусалимі, і ті, що в країні Юдеї, добрий мир! [1]
2 І нехай Бог учинить вам добро і згадає Свій завіт, щодо Авраама, Ісаака та Якова, Його вірних рабів.
3 І нехай дасть вам усім серце, щоб Його вшановувати і виконувати Його волю великим серцем і бажаючою душею.
4 І нехай Він відкриє ваше серце в Його законі та в заповідях, і нехай зробить мир,
5 вислухає ваші благання і змилосердиться над вами, і хай не залишить вас у злий час.
6 Тепер же ми тут молимося за вас.
7 Коли царював Димитрій у сто шістдесят дев’ятому році, ми, юдеї, написали вам у скорботі та в критичний час, що надійшов на нас у цих роках, відколи повстав Ясон і ті, що з ним, зі святої землі й царства.
8 І вони спалили браму та пролили невинну кров. І ми молилися до Господа, і були вислухані, і принесли ми жертви та пшеничне борошно, і запалили ми світильники, і поклали хліби.
9 І тепер потрібно, щоб ви проводили дні шатер у місяці хаселеві сто вісімдесят восьмого року.
10 Ті, що в Єрусалимі, і ті, що в Юдеї, і старшина, і Юда до Аристовула, вчителя царя Птоломея, що був з помазаних з роду євреїв, і до тих юдеїв, що в Єгипті, — радіти і бути здоровими!
11 Спасенні Богом від великих небезпек, велику складаємо Йому подяку, як ті, що стали до бою проти царя.
12 Тому що він викинув тих, що воювали у святому місті.
13 Бо коли прибув володар до Персії і з ним сила, що вважалася незборимою, їх побили у святині нанейців, нанейські священики, що послужилися змовою.
14 Бо нібито, щоб з нею посвоячитися, прибув до місця Антіох і ті друзі, що з ним, аби взяти багато скарбів, наче придане.
15 І коли їх вручили священики Нанеї, то він підійшов з небагатьма до загороди храму; вони ж, коли ввійшов Антіох, замкнувши храм,
16 відкривши в даху сховані двері та кидаючи каміння, побили володаря і, розчленувавши на частини і відтявши голови, викинули тим, що перебували назовні.
17 У всьому благословенний наш Бог, Який видав безбожних.
18 Бажаючи проводити на двадцять п’ятий день хаселева очищення храму, ми вважали за потрібне вам сповістити, щоб і ви влаштовували свято шатер і вогню, коли Неемія, який збудував святиню і жертовник, приніс жертви.
19 Бо і коли до Персії заведені були наші батьки, ті побожні священики, що тоді були, взявши таємно вогонь з жертовника, сховали на дні криниці, що була без води, в якій запечатали, щоб усім було невідоме місце.
20 А як минуло чимало років, коли Бог зволив, пославши Неемію від царя Персії, він послав за вогнем нащадків священиків, що його сховали. А коли нам розповіли, що не знайшлося вогню, але масна вода, він заповів їм, зачерпнувши, принести.
21 А коли принесли жертви, Неемія наказав священикам покропити водою дрова і те, що на них лежало.
22 Як сталося, і час минув та засяяло сонце, що раніше було за хмарами, піднявся такий сильний вогонь, що всі здивувалися.
23 А священики помолилися, коли горіла жертва, і священики, і всі під проводом Йонатана, а інші відповідали як Неемія.
24 Була молитва, що мала такий чин: Господи, Господи Боже, всіх Творче, страшний, сильний, справедливий і милосердний, єдиний царю і лагідний,
25 єдиний щедрий, єдиний справедливий, Вседержитель і Вічний, Який спасаєш Ізраїля від усякого зла, що зробив батьків вибраними і освятив їх,
26 прийми жертву за весь Твій народ Ізраїля, обережи Твою частку і освяти!
27 Збери наше розсіяння, помилуй тих, що в рабстві між народами, поглянь на зневажених і остогидлих, і хай народи пізнають, що Ти є наш Бог!
28 Покарай тих, що силою нас давлять і знущаються в гордості!
29 Насади Твій народ на Твоєму святому місці, — як і сказав Мойсей!
30 А священики співали пісні.
31 Коли ж жертва згоріла, Неемія наказав, і решту води вилили на велике каміння.
32 А коли це сталося, то піднялося полум’я, а світло, що засяяло від жертовника, його поглинуло.
33 Коли ж діло стало явним, то цареві персів сповістили, що на місці, де сховали переселені священики вогонь, появилася вода, якою ті, що з Неемією, очистили те, що призначене на жертву.
34 Тож цар, загородивши, зробив місце святим, дослідивши діло.
35 І кому цар чинив милість, то брав і давав багато дарів.
36 А ті, що з Неемією, назвали це нефтар, що тлумачиться як очищення, а багатьма називається нефтай.
Друга книга Макавеїв, 1 глава